vchilka.in.ua 1


Вільна торгівля між Україною та ЄС: машинобудування, хімічна та легка промисловість

  • Круглий стіл

  • Міжнародний центр перспективних досліджень

  • 15 листопада 2006 року


План презентації

  • Ідентифікація галузевих проблем в Україні

  • Стислий огляд промисловості ЄС

  • Можливі форми/заходи співпраці в рамках угоди про поглиблену вільну торгівлю

  • Вплив ЗВТ на зацікавлені сторони



Контекст для обговорення

  • Машинобудування, хімічна та легка промисловість мають велику частку в обсязі зовнішньої торгівлі України

  • Галузі характеризуються позитивною динамікою зростання, однак такий стан справ зумовлений кон'юнктурою на зовнішніх ринках

  • ЗВТ з ЄС може стати основою економічної стратегії розвитку промисловості



Стислий опис галузі: машинобудування

  • Позитивні тенденції:

  • активізація діяльності підприємств галузі внаслідок:

  • високий ціновий параметр конкурентоспроможності

  • скасування переважної більшості заходів державної підтримки, що суперечать міжнародним нормам і зобов’язанням України


Стислий опис галузі: машинобудування (2)

  • Негативні тенденції:

  • нерозвиненість внутрішнього ринку для багатьох видів машинобудівної продукції

  • порівняно низька купівельна спроможність споживачів

  • незавантаженість виробничих потужностей підприємств

  • зменшення продуктивності праці

  • застарілість технологій і відсутність ресурсів для комплексної технологічної перебудови виробництв

  • низький рівень відповідності європейським стандартам


Стислий опис галузі: хімічна промисловість

  • Негативні тенденції:

  • не проведено реструктуризації галузі

  • висока собівартість виробництва

  • зовнішня торгівля галузі переважно сировиною та продукцією з неглибоким ступенем переробки (у середньому близько 60% експорту)

  • низький технічний і технологічний рівень виробництв

  • низький рівень сертифікації галузевої продукції



Стислий опис галузі: легка промисловість

  • Позитивні тенденції:

  • проведено реструктуризацію

  • Раціоналізація структури державної допомоги



Стислий огляд промисловості ЄС

  • Новітні тенденції промислової політики ЄС:

    • Перенесення виробництв з ЄС до країн з меншими витратами на виробництво
    • Посилення політики захисту прав інтелектуальної власності та боротьби з підробками
    • В ЄС започатковано програму спрощення законодавства в промисловій політиці
    • Активне сприяння приватному бізнесу у проведенні структурних перетворень
    • Велику увагу приділяється проблемі доступу до ринків третіх країн (розроблення нових інструментів)
    • Новий комплексний підхід до підтримки досліджень та інновацій

Стислий огляд промисловості ЄС (2)

  • Машинобудування:

  • Посилення захисту прав інтелектуальної власності

  • Підвищена увага до питань, пов’язаних з інноваціями

  • Проблема захисту довкілля

  • Постійне оновлення технічних стандартів

  • Сприяння доступу до світових ринків


Стислий огляд промисловості ЄС (3)

  • Хімічна промисловість:

  • Зростання імпорту в ЄС кінцевої продукції хімії, що негативно впливає на ціни та стан хімічних виробників ЄС

  • Висока собівартість виробництва

  • Висока енергомісткість зумовлює потребу в захисті довкілля та впровадження енергоощадних технологій

  • Потреба у вдосконаленні каналів постачання та логістичних систем



Стислий огляд промисловості ЄС (3)

  • Легка промисловість:

  • Низькі витрати на наукові дослідження

  • Потреба у проведенні структурних реформ

  • Потреба в інноваціях, захисті прав інтелектуальної власності, поліпшенні доступу до світових ринків



Заходи співпраці в рамках ЗВТ+: машинобудування



Заходи співпраці в рамках ЗВТ+: машинобудування (2)



Заходи співпраці в рамках ЗВТ+: хімічна промисловість

  • Заходи України:

  • Програма комерціалізації винаходів (зокрема в галузі енергозбереження)

  • Залучення іноземних контрагентів до модернізації та розбудови інфраструктури, налагодження оптимальних логістичних систем


Заходи співпраці в рамках ЗВТ+: хімічна промисловість (2)

  • Заходи ЄС:

  • Технічна допомога для сертифікації української продукції

  • Сприяння залученню фінансових ресурсів для модернізації та розвитку транспортної трубопровідної інфраструктури України

  • Утримання від застосування торгівельних обмежувальних заходів проти хімічної продукції походженням з України (порушення антидемпінгових і спеціальних розслідувань)


Можливі форми/заходи співпраці в рамках ЗВТ+: легка промисловість

  • Заходи України:

  • Державне стимулювання розвитку підприємництва в галузі

  • Налагодження коопераційних відносин з європейськими товаровиробниками на рівні бізнес-одиниць

  • Вжиття заходів щодо “детінізації” виробництва і збуту продукції

  • Заходи ЄС:

  • Розвиток кооперації з українськими підприємствами



Наслідки ЗВТ+ за групами інтересів: економіка загалом

  • (+) Формування сприятливіших умов для інвестування в українську промисловість

  • (+) Створення нових робочих місць і зростання відрахувань до бюджету

  • (+) Імовірність зменшення кількості антидемпінгових розслідувань (для хімічної галузі)

  • (+) Впровадження (хоча й вибіркове) високих стандартів захисту довкілля



Наслідки ЗВТ+ за групами інтересів: український бізнес


Наслідки ЗВТ+ за групами інтересів: український бізнес (2)

  • (–) Ризик насичення внутрішнього ринку імпортними товарами

  • (–) Високий зовнішній конкурентний тиск може призвести до ліквідації невеликих підприємств/втрати контролю над бізнесом

  • (–) Неготовність виконувати вимоги європейських технічних регламентів

  • (–) Витрати на запровадження стандартів ЄС і переоснащення виробництва

  • (–) Енергомісткість наявних виробництв та їхня технічна застарілість може сприяти заміщенню виробництва цієї техніки виробництвом комплектуючих виробів для іноземних виробників

  • (–) Банкрутства товаровиробників, що не в змозі витримати іноземної конкуренції


Наслідки ЗВТ+ за групами інтересів: уряд

  • (+) Раціональна політика у сфері державної допомоги

  • (+) Можливість гнучкого селективного підходу щодо прийняття acquis

  • (+) Розроблення та впровадження ефективного ринкового нагляду за безпечністю продукції відповідно до ринкової практики

  • (+) Збільшення можливостей фінансування спільних наукових проектів, зокрема у сфері літакобудування, космічній галузі, розроблення та запровадження енергоощадних технологій

  • (–) Витрати на гармонізацію законодавства та увідповіднення вітчизняних стандартів до міжнародних: захист прав інтелектуальної власності, частково – соціальний блок acquis і стандарти захисту довкілля



Наслідки ЗВТ+ за групами інтересів: споживачі

  • (+) Здешевлення традиційно якісної європейської продукції з високими споживчими властивостями

  • (+) Поліпшення якості вітчизняної продукції

  • (+) Імовірність зниження ціни вітчизняної продукції



Наслідки ЗВТ+ за групами інтересів: європейський бізнес

  • (+) Можливість перенесення виробництва в реґіон з потенційно містким внутрішнім ринком, порівняно низькими затратами на оплату праці Як наслідок – отримання доступу до українського ринку через створення мережі виробництва

  • (–) Недостатня кількість робочої сили, обізнаної в тому чи іншому процесі виробництва


Питання для обговорення

  • Які основні перешкоди для експорту продукції машинобудування, хімічної та легкої промисловості до ЄС?

  • Який оптимальний рівень гармонізації законодавств України та ЄС?

  • Які ризики стоять перед вітчизняними підприємствами внаслідок зростання імпорту з ЄС? Які пропозиції щодо заходів з адаптації до міжнародної конкуренції?

  • Які заходи співпраці в рамках угоди про поглиблену вільну торгівлю з ЄС? Які галузі пріоритетні?