vchilka.in.ua 1

Диспут

«Ввічлива людина»


Для ліцеїстів І-ІІ курсів


Галина Сулковська,

вихователь



Мета:
ознайомити ліцеїстів з правилами культури поведінки, впровадити елементи естетичного виховання культури спілкування, розширити знання вихованців з ввічливості, розвинути культуру поведінки, культуру мовлення, виховати ввічливість, доброту, людяність, чесність, почуття відповідальності за свої вчинки.


Наочне оформлення. Плакати з написом висловлювань відомих людей.


Хід диспуту



Вступ:
Сьогодні ми поговоримо про ввічливість, як одну з рис культурної людини. Філософ (Емерсон) сказав: ,,Ввічливість - це   сума маленьких жертв, які ми приносимо оточуючим нас людям". А іспанський письменник

М. Сервантес наголошував, що „ Ніщо не коштує так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість".

Правильність цих висловів безсумнівна, і на протязі всього життя ви будете кожен раз переконуватись в цьому.

Ввічливість є одним із проявів доброзичливого ставлення до людей, з якими ми щоденно спілкуємося вдома, у ліцеї, магазині, транспорті. Ввічлива, тактовна, скромна і доброзичлива людина достойно вийде з будь-якої життєвої ситуації, залишивши в оточуючих приємну думку про себе.

Ведучий: Що таке культура і повага до людей і до себе? Чи вважаєш ти себе культурною людиною?

Мета нашої зустрічі ознайомити вас з правилами культури поведінки, виховати ввічливість, доброту, людяність, чесність.

Ведучий: Ознайомтесь, будь ласка, с цими висловлюваннями відомих людей і замислюйтесь:


Краса тим відрізняється від добра, що добро ще потрібно доказати, що воно добро, а краса таких доказів не потребує.

Вольтер

Найважливіший капітал нації - моральні якості.


М.Г. Чернишевський


Життя прожити - не поле перейти. Життя – це любов і помилки. Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.

Г. Сковорода

Ніколи не помилятися - це риса богів.

Грецький філософ Демосфен У ст. до н.е.


Ведучий: Ми запрошуємо вас до диспуту на тему про культуру і повагу до людей і до себе, який повинен проходити згідно таких правил:


  1. Головне на диспуті - факти, логіка, доказовість. Міміка, жести, вигуки як аргументи не враховуються.

  1. Перш ніж дискутувати, подумай, про що будеш говорити.

  2. Сперечайся чесно, не перекручуй думок своїх товаришів.

  1. Пам'ятай, що кращим доказом є точні і безперечні факти. Не ображай своїх товаришів.

  2. Доводячи і заперечуючи, говори ясно, просто, чітко і виразно. Намагайся висловлювати думки своїми словами.

  3. Якщо доведена помилковість твоєї думки, май мужність визнати правоту свого опонента.

  1. Закінчуючи виступ, сформулюй висновки.

Ведучий: Якщо когось з вас запитають про культуру поведінки, то можна почути різні відповіді, наприклад: вміння бути ввічливим, скромність і акуратність, повага до старших. І кожна з ваших відповідей містить у собі долі істини. Насправді поняття про культуру значно ширше і важливіше. Поведінка людини - це її вчинки, справа, висловлювання. Власне, за поведінкою і визначається культура людини. Часто ми чуємо: це людина високої культури або це некультурна людина. То прошу вас до розмови.

Ведучий: Що ж таке культура?

Ліцеїст 1: Це акуратність і ввічливість, чуйність і скромність, смак і культура мови. І це не вроджені властивості людини. Людина не народжується з ними, вона набуває їх в процесі життя. Кожен при бажанні може виробити в собі будь-яку рису характеру.


Ліцеїст 2: Я вважаю, що культура - це щось особливе. І стати культурною людиною справа нелегка. Тут потрібне не тільки бажання, а й постійна праця,наполегливість, воля.

Ведучий: Якою повинна бути культурна людина?

Ліцеїст 3: Культурна людина, в першу чергу, повинна бути охайною.

Ліцеїст 4: Культурна людина перш ніж щось сказати, подумає. Адже в народі говориться: „Слово - не горобець, вилетить - не впіймаєш". Тому в розмові з іншими слід добирати такі слова, якими краще можна висловити свою думку, почуття. Слова ввічливості: прошу, будь ласка, добрий день,до побачення, вибачте і інше є цінним надбанням людства. Тому всі, при потребі, повинні вживати їх у своєму мовленні.

Ведучий: Але інколи трапляються випадки коли хтось образить тебе і, щоб показати свою культуру, каже: „Вибачаюся". Чи правильно він вживає це слово?

Ліцеїст 5: Ні, тому що „вибачаюся" означає, що він сам себе вибачає. У такій ситуації потрібне казати: прошу вибачити або пробачте, перепрошую.

Ліцеїст 6: Культурна людина завжди скромна, вона не вихваляє себе, не прагне до чого надзвичайного, до слави, яку не може осягти. Бо, як говориться в прислів'ї: „Зрілий колос з зерном до землі гнеться, а порожній угору пнеться".

Ведучий: А чи вважаєш ти себе культурною людиною?

Ліцеїст 1: Не завжди так тому, що буваю неуважним: не пропускаю при вході та виході старших, розмовляю під час їжі, голосно розмовляю в громадських місцях.

Ведучий: Чи є у нашій групі культурні люди?

Ліцеїст 2: Є, але ще не вистачає правил етикету поводження в громадських місцях та в спілкуванні з друзями. Наприклад, вживання в мові нецензурної лексики.

Ведучий: Що потрібно для того, щоб стати культурним?

Ліцеїст 3: Для цього потрібне бути уважним до себе та оточуючих тебе людей, бути поважним до старших і стриманим на зауваження педагогів.


Ведучий: Чи потрібні культурні люди?

Ліцеїст 4: Звичайно, потрібні, тому що культурні люди – це прогресивний напрямок людства, це є відношення до себе та до спільноти.

Ведучий: Чому часто можна побачити хлопців які, зайшовши в приміщення, не скидають головних уборів?

Ліцеїст 5: Тому що, не вистачає внутрішньої культури, хлопці повинні знати, що при вході в любе приміщення, а також у церкву, кладовище, а також при знайомстві - треба знімати капелюха.

Ведучий: 3 якою людиною вам краще спілкуватися: культурною чи не культурною?

Ліцеїст 6: Звісно, з культурною тому, що культурна людина володіє більш різноманітним світоглядом і цим вона цікава.

Ведучий: Чи вчать бути культурними кінофільми, телесеріали? Наведіть приклади.

Ліцеїст 1: Фільми несуть інформативне навантаження як позитивне так і негативне. Позитивне - ставлення головного герою з його добрими якостями відношення до батьків, до молодших, до Батьківщини. Негативне - коли показує героя з його поганими якостями ( його відношення до алкоголю, наркотиків, вільного життя). Показ позитивного та негативного дає глядачу зробити свій вибір, тим самим проявити рівень своєї культури. В країнах Скандинавії прийнятий закон про не сприяння сцен насильства, зловживання алкоголю та тютюнопаління в кінематографії та театрах.

Ведучий: Рівень нашої культури знаходиться у прямій залежності від особистих прагнень, особистої ініціативи. Жити серед людей це значить вдосконалювати себе щоденно, або тільки в боротьбі зі своїми недоліками і слабинками може народитися прекрасне: і доброта, і чуйність, і чесність, і знання, і духовність. Жити серед людей - не просто. В суспільстві кожен відіграє певну роль. Потрібно постійно вчитися поводити себе згідно з прийнятими нормами поведінки.

Ведучий: Відомий педагог Василь Олександрович Сухомлинський заповідав молоді: „Умій відчувати поряд з собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ - радість, горе, біду, нещастя. Думай і відчувай, як твої вчинки можуть відбитися на душевному стані іншої людини. Не причиняти своїми вчинками, своєю поведінкою болі переживань іншим людям. Умій підтримати того, у кого горе. Пам'ятай, що воно може бути і у тебе. Умій виховати себе так, щоб ти ненавидів хамство, некультурність, неввічливість".



Ведучий: Зробимо висновки: риси характеру, які треба в собі розвивати:


  • тактовність, тобто поводитися треба так, щоб нікому не завдати прикрощів, болю, не образити, не скривдити;

  • скромність, тобто вміння не ставити себе вище за інших, не принижувати нікого, тверезо оцінювати себе й свої вчинки;

  • почуття гідності, тобто самоповаги;

  • правдивість;

  • уміння дотримати слово;

  • точність;

  • акуратність.

Риси характеру, яких треба позбутися:

  • егоїзм, тобто надмірне самолюбство;

  • заздрість;

  • зазнайство;

  • підлабузництво і недбальство;

  • неточність;

  • неакуратність;

  • схильність говорити неправду;

Ведучий: Пам'ятайте!

Самовиховання - головний шлях удосконалення характеру. Не спихай і з себе вини за погані вчинки на характер - ти сам його творець.

Висновок: В нашому житті бувають різні життєві ситуації. Все в нашому житті залежить не від самих подій, а від того, що ми про ці події думаємо, якщо ми думаємо про щастя – ми щасливі, якщо в думках присутній шлях – ми боїмось. Ми саме такі, як ми думаємо. Розумієш не так вже просто думати про щось гарне, коли сусід пролив каву на твої джинси. Але спробуй. Що для цього треба зробити? Та згадати, що голову маєш не для кашкета. І що там, усередині ще якась сіра рідина є.