vchilka.in.ua 1

ЗОЛОТА СОТНЯ ЄВРОПИ
ПРОЕКТ ВОЛОДИМИРА КУЛЕБА
РОБЕРТ (Боббі) Чарльтон - «СЕР»


1966 рік. Боббі Чарльтон
http://fanat.ua/media/gallery/gold-ball/details2134.html


Футболістом він був надзвичайно талановитим і різнобічним. Починав лівим крайнім нападаючим, грав і центрального форварда, а потім, коли цього вимагали інтереси команди, відвели в півзахист. І на будь-якій позиції почував себе, як риба у воді. Граючи на фланзі, демонстрував дивовижний дріблінг, велику кількість обманних прийомів і точні, вивірені до сантиметра передачі. Його гарматні удари з лівої ноги приводили в трепет воротарів усього світу. Його працездатність і невтомність вражали. Його бездоганна поведінка на полі і в побуті досі вважаються зразком для спортсмена і людини.
У нього не було прізвиська. Напевно, тому, що й на полі, і за його межами цінували й шанували за грунтовність і солідність в усьому. Якось незручно фамільярнічатиі. Разом з тим, за простоту й доступність, відсутність не те, що хизування - найменшої «рисовки» - всі називали його шанобливо і по-свійськи - Боббі. І дуже рідко - Роберт. Зате у нього є лицарське звання - сер. Він став другим після Стенлі Метьюза футболістом, що отрималв його з рук Королеви.

  Ще б пак, йому не стати футболістом! Коли чотири його дядьки - Джек Мілбурн ( «Лідс Юнайтед» і «Брадфорд Сіті»), Джордж Мілбурн ( «Лідс Юнайтед» і «Честерфілд»), Джиммі Мілбурн ( «Лідс Юнайтед» і «Брадфорд Сіті») і Стен Мілбурн ( «Честерфілд», «Лестер Сіті» і «Рокдейл») грали по-справжньому. Але не вони стали його першими тренерами – а його мати Сіссі Мілбурн. Обидва її сини виросли гравцями світового класу, старший Джек, хоч і працював спочатку в поліції, звернув на футбольну стежку, теж чемпіон світу 1966 р., довго грав за «Лідс Юнайтед».

Якось у році в 1953-му, спостерігаючи за грою школярів, головний скаут «Манчестер Юнайтед» Джо Армстронг запримітив учня Бедлінгтонської середньої школи Боббі Чарльтона. Після матчу 15-річний Боббі отримав пропозиції від кількох клубів, але контракт підписав саме з «МЮ».
ЧАРЛЬТОН ВІДОМИЙ як один зі знаменитих «хлопчаків Басбі», юних вихованців знаменитого Метта Басбі, який відразу після війни повністю розбудовував «Манчестер». Боббі, граючи в нападі, регулярно забивав за молодіжний та резервний склади «Юнайтед», і в жовтні 1956 року дебютував за основну команду проти «Чарльтон Атлетік». В цей же час він проходив військову службу, а у вихідні грав за «Юнайтед». До речі, разом із ним службу ніс Дункан Едвардс, інша висхідна зірка «Юнайтед».
У наступному сезоні він уже виходив у «основі» регулярно, «Манчестер» став чемпіоном і вийшов у фінал Кубка Англії, де поступився «Астон Віллі» у впертому поєдинку - 1:2. «Юнайтед» став першим англійським клубом, що досяг півфіналу Кубка європейських чемпіонів, поступившись мадридському «Реалу». До цього англійські клуби невдало виступали в Європі, але прогрес «Манчестер Юнайтед» викликав значний інтерес до британського футболу на континенті. І в наступному сезоні «Юнайтед» підтвердив свій клас, діставшись чвертьфіналу, в якому йому протистояла югославська «Црвена Звєзда». У першому домашньому матчі англійці перемогли з рахунком 2:1. В Югославії Чарльтон зробив «дубль», «Юнайтед» вів із рахунком 3:0, але господарям вдалося відігратися, і матч завершився внічию - 3:3. "Юнайтед" вийшов у півфінал за сумою двох матчів, перспективи виглядали райдужними і безхмарними.

Літак, на якому летіли футболісти «Юнайтед» і персонал клубу, вилетів з аеропорту Земун (передмістя Бєлграда) і приземлився в Мюнхені для дозаправки. Зовсім недоречно, як це буває, почалася завірюха, погода постійно погіршувалася, і до моменту завершення дозаправки злітна смуга і споруди аеропорту покрилися товстим шаром криги. Після двох невдалих спроб злетіти пасажири залишили літак.

Вони провели в будівлі аеровокзалу хвилин п'ятнадцять, після чого їм повідомили, що вони можуть знову займати місця в літаку. Чарльтон і Денніс Вайоллет помінялися місцями з Томмі Тейлором і Девідом Пеггом, котрі вважали, що в хвості їм буде безпечніше.
При спробі злетіти літак розбив захист у кінці злітно-посадкової смуги, зачепив крилом поблизу будинок, який спалахнув. Від удару крило й частина хвоста літака відвалилися і, крутячись, врізалися в дерево і дерев'яний барак.
Чарльтона, пристебнутого ременем до сидіння, викинуло з салону. Коли голкіпер «Юнайтед» Гаррі Грегг знайшов його, то подумав, що Чарльтон помер. Він ухопив Чарльтона і Вайоллета за пояси і відтягнув подалі від літака, побоюючись вибуху. Потім Грегг повернувся, щоб допомогти Басбі і Бленчфлауеру, у яких були жахливі травми, а коли він обернувся, то побачив, що Чарльтон і Вайоллет, яких він вважав мертвими, сидять і дивляться на уламки.
ОТРИМАВШИ поранення голови і серйозний травматичний шок, Чарльтон тиждень пролежав у лікарні. Сім його товаришів померли під час аварії, зокрема - й Тейлор і Пегг, з якими він і Вайоллет помінявся місцями. Втім, він дізнався про це не одразу, лікарі побоювалися за його психічний стан. Також, як і про смерть Дункана Едвардса, котрий помер у лікарні через два тижні. Всього в катастрофі загинуло 23 людини. Спочатку причиною аварії називали обмерзання крил літака, але подальше розслідування показало, що ожеледь на смузі практично не лишала шансів для безпечного зльоту.
Чарльтон перший з-поміж тих, що вижили, виписався з лікарні. Він повернувся до Манчестера через вісім днів після аварії. Тепер на плечі 20-літнього Боббі лягла подвійна відповідальність, від нього чекали, що він допоможе клубу перебудуватися після трагедії.

У півфіналі «Манчестер» поступився, практично, без боротьби «Мілану» з загальним рахунком 5:2. У фіналі Кубка Англії, куди «МЮ» дійшов усупереч прогнозам, видужав і керував командою М. Басбі, але «Болтон» все ж переміг - 2:1.

За підсумками сезону Боббі Чарльтон був викликаний до збірної Англії на матч проти збірної Шотландії на «Хемпден Парк». Для Боббі ця гра стала початком тривалої та успішної кар'єри в збірній. Англія виграла 4:0, і Чарльтон забив гол ударом з льоту після пасу Тома Фінні. У своїй другій грі за збірну він став автором переможного «дубля» у ворота збірної Португалії (ця зустріч, що проходила на «Уемблі», завершилася з рахунком 2:1). Чарльтон потрапив до заявки збірної на Чемпіонат світу 1958 року у Швеції, але там не зіграв жодного матчу. У наступні роки його талант розвивався й міцнів, він забивав багато і за клуб, і за збірну. У 1959-му зробив «хет-трик» у матчі проти збірної США, другий «хет-трик» за збірну - в 1961-м, проти Мексики. Успішно зігравши у відбіркових матчах ЧС-62 проти Люксембургу та Португалії, він потрапив до складу збірної на турнір. Гол Чарльтона в матчі групового етапу проти збірної Аргентини (Англія виграла цю зустріч з рахунком 3:1) став його 25-м, забитим за Англію в 38 іграх. У чвертьфіналі Англія програла майбутнім чемпіонам, збірній Бразилії.
Перебудова «Манчестер Юнайтед», розпочата Меттом Басбі після мюнхенської трагедії, почала приносити свої плоди: у фіналі Кубка Англії 1963 року «Юнайтед» виграв у «Лестер Сіті» з рахунком 3:1, і Чарльтон, втретє зігравши у фіналі Кубка Англії, все ж отримав довгоочікувану медаль. Потім були перемоги в чемпіонаті: «Юнайтед» виграв Перший Дивізіон у сезонах 1964/65 і 1966/67. У проміжку між цими титулами був Чемпіонат світу 1966 року в Англії.

До того моменту головним тренером збірної Англії був Альф Рамсей, що отримав право одноосібно визначати гравців, які викликаються до збірної (до цього рішення приймалися комітетом). Футбольний талант Боббі Чарльтона проявився ще яскравіше, коли Рамсей визначив для нього місце в півзахисті. Діючи дещо ліворуч, Чарльтон не лише загострював гру нападу дотепними й тонкими передачами, а й сам частенько обігрував захисників, виходячи на ударну позицію. Вражаюча працездатність дозволяла йому встигати скрізь. Техніка його зовні була не такою помітною, як, наприклад, у бразильців, але дуже раціональною.

  Боббі Чарльтон відрізнявся на футбольному полі бездоганно джентльменською поведінкою. За кар'єру він лише одного разу мав зауваження від судді, та й то в епізоді, коли заступився за товариша по "Манчестеру" Деніса Лоу. Він став зразком справжнього спортсмена не лише в Англії, а й в усьому світі, здобувши загальну повагу. Таким же доброзичливим, коректним і скромним він продовжує лишатися й до сьогоднішні.
Вершина футбольної кар'єри Боббі Чарльтона - чемпіонат світу 1966 року, що проходив на батьківщині футболу, який уперше і поки що єдиний раз виграла збірна Англії. Поруч із Боббі грав його брат Джеккі, капітан "Лідса".
Можливо, кращий у своєму житті матч за збірну Боббі Чарльтон провів на тому чемпіонаті в півфіналі зі збірною Португалії, де блискуче грав Ейсебіо. Обидві команди були гідні фіналу, але виграли англійці - 2:1. Обидва м'ячі гарматними далекими ударами забив Боббі Чарльтон, а Ейсебіо провів м'яч лише за кілька хвилин до кінця, і з пенальті.
У фіналі проти збірної ФРН на "Уемблі" за рахунку 2:1 німці відігралися за кілька секунд до завершення другого тайму. У додатковий час Джефф Херст забив третій гол: після його сильного удару м'яч потрапив у поперечину, відскочив вниз і вилетів у поле, але боковий суддя Тофік Бахрамов із Баку показав, що м'яч перетнув лінію воріт. Німці відчайдушно протестували, однак гол був зарахований. А незабаром, щоб уже ні в кого не було сумнівів, хто в цьому матчі переможець, той же Херст робить «дубль» - 4:2.
У 1966 році Боббі Чарльтон був визнаний кращим футболістом Європи і отримав "Золотий м'яч". А два роки по тому, збулася, нарешті, давня мрія "Манчестера". Клуб вийшов у фінал Кубка європейських чемпіонів і на тому ж лондонському стадіоні "Уемблі" виграв у португальської "Бенфіки" - 4:1. Два голи записав на свій рахунок Боббі Чарльтон. Завоювавши Кубок чемпіонів, нове покоління футболістів "Манчестера" дотримало клятву, дану загиблим у мюнхенській авіакатастрофі.

У 1969 році Чарльтон був нагороджений Орденом Британської Імперії за заслуги перед футболом. 21 квітня 1970 Боббі зіграв свій 100-й матч за збірну Англії проти Північної Ірландії. Причому, вивів команду на поле з капітанською пов'язкою. У цьому матчі Чарльтон забив гол - 48-й за збірну. 49-й і останній гол він забив через місяць у зустрічі зі збірною Колумбії, що завершилася перемогою англійців із рахунком 4:0. На майбутній чемпіонат світу Альф Рамсей Чарльтона включив до складу збірної. До цих пір Боббі Чарльтон лишається єдиним футболістом збірної Англії, які брали участь у чотирьох чемпіонатах світу.


АНГЛІЯ РОЗПОЧАЛА ЧЕМПІОНАТ СВІТУ 1970 року з двох перемог і поразки від збірної Бразилії. Чарльтон грав у всіх трьох матчах. У чвертьфіналі Англія зустрічалася з Західною Німеччиною. Чарльтон контролював центр поля і стримував забіги Беккенбауера з глибини. Англія повела з рахунком 2:0. Беккенбауеру вдалося відіграти один гол, і Рамсей замінив літнього Чарльтона на Колліна Белла. Збірна ФРН забила двічі - спочатку після удару головою рахунок зрівняв Уве Зелер, а потім сподівання англійців поховав гол Герда Мюллера. Таким чином, німці взяли реванш за 1966-й рік.
Англія вилетіла з турніру, а 32-річний Боббі Чарльтон вирішив завершити кар'єру за збірну, зігравши за неї 106 разів і забивши 49 голів. Після повернення додому з Мексики він повідомив Альфу Рамсею про своє рішення. Його брат Джек, старший за Боббі на 2 роки, але зіграв на 71 матч менше, зробив те ж саме.
Рекорд Чарльтона за кількістю матчів за збірну протримався до 1973 року, поки його не побив Боббі Мур. Чарльтон пішов із «Манчестер Юнайтед» наприкінці сезону 1972/73, забивши 249 голів і встановивши клубний рекорд за кількістю матчів - 758. Рекорд за кількістю матчів за клуб був побитий 25 років по тому Райаном Гіггзом у фіналі Ліги чемпіонів УЄФА 2008 року. Гольовий же рекорд сера Боббі не побитий і донині.
Для всього світу Боббі Чарльтон залишається зразком спортсмена і людини. Для Англії - національною гордістю. У 1994 році королева Єлизавета II возвела великого футболіста у рицарське звання.

ДОСЬЄ: Роберт «Боббі» Чарльтон, народився: 11 жовтня 1937 р. в Англії, нападаючий, півзахисник.Клуби: «Манчестер Юнайтед» (1953-1973 рр..), «Престон Норд Енд» (1973-1975 рр..), Обидва - Англія.
За збірну Англії провів 106 матчів, забив 49 голів.
Трофеї та досягнення:
Чемпіон світу - 1966 р.
Бронзовий призер чемпіонату Європи - 1968
Володар Кубка європейських чемпіонів - 1968
Чемпіон Англії (4) - 1956, 1957, 1965, 1967 рр.

Володар Кубка Англії (1) - 1963

Кращий футболіст Європи (1) - 1966 р.
Кращий футболіст Англії (1) - 1968
Приз ЮНЕСКО «Фейр Плей» (1) - 1973 р.
Кавалер двох орденів Британської імперії та Золотого ордена ФІФА
ФОТО:


http://images.google.de/images?hl=ru&source=hp&q =% D0% B1% D0% BE% D0% B1% D0% B1% D0% B8 +% D1% 87% D0% B0% D1% 80 % D0% BB% D1% 8C% D1% 82% D0% BE% D0% BD, +% D1% 84% D0% BE% D1% 82% D0% BE & um = 1 & ie = UTF-8 & ei = WlvsSrLFIciB_Qb-q4SXDw & sa = X & oi = image_result_group & ct = title & resnum = 1 & ved = 0CBIQsAQwAA


  Шей Бреннан (ліворуч) і капітан "МЮ" Боббі Чарльтон з Кубком європейських чемпіонів (© Getty Images)

ДЖЕРЕЛА:
http://fanzona.net/news/2009-01-05-697
http://goal.net.ua/encyclopedia/847.html

Фото:


http://www.peoples.ru/sport/football/charlton/