vchilka.in.ua 1




Київське обласне управління культури і туризму

Київська обласна бібліотека для дітей


100 років

Київській обласній

бібліотеці для дітей

1909-2009 рр.


Серія "На допомогу шкільній програмі"


СКАРБИ

АНТИЧНОГО СВІТУ


Київ-2010


Київське обласне управління культури і туризму

Київська обласна бібліотека для дітей


100 років

Київській обласній

бібліотеці для дітей

1909-2009 рр.


Серія "На допомогу шкільній програмі"


СКАРБИ АНТИЧНОГО СВІТУ


Краєзнавча експедиція


Київ-2010


УДК 027.625 : 7.078

ББК 78.3

К 78

Серія "На допомогу шкільній програмі"


Даний науково-практичний посібник являє собою одну з форм масової роботи з читачами середнього та старшого шкільного віку з питань популяризації літератури з античної історії. Краєзнавча експедиція "Скарби античного світу" адресована бібліотечним спеціалістам, що працюють з дітьми для організації роботи на допомогу шкільній програмі в позакласний час.

Затверджено науково-методичною радою Київської обласної бібліотеки для дітей. Протокол № 5 від 23 червня 2009 року.


Матеріал підготувала О.О.Леонтьєва


Редактор-укладач Л.П.Соляник


Упорядник О.М.Литвин


Комп'ютерний набір

та макетування Т.С.Омеляненко


Науковий редактор та

відповідальний за випуск М.П.Зніщенко - директор

Київської обласної

бібліотеки для дітей,

кандидат історичних наук,


заслужений працівник

культури України


Київ 2010





СКАРБИ АНТИЧНОГО СВІТУ


Краєзнавча експедиція


"Грецькі руїни зараз

більше скидаються на

уламки статуй, аніж

на будівлі."

(вчений археолог)


Добрий день, любі читачі. Сьогодні ми проведемо з вами краєзнавчу експедицію - подорож по місцях, де в Україні ще залишилися спогади про античну історію і красу. Здебільшого, такі місця знаходяться в Криму, на узбережжі Чорного моря. Хто з вас може буде в цьому році, під час канікул в Криму, можуть пригадати цю бесіду і на власні очі побачити експонати в музеях, побувати на екскурсіях, щоб досконаліше знати про еллінську красу античності в Україні.

Слово "античний" - походить від латинського слова, що означає "стародавній". Є ще одне значення цього слова: - Античний світ - це насамперед, міста - держави, заселені грецькими племенами, еллінами, а також рабовласницькі держави Італії, в основному - Римська імперія, тобто країни, що утворилися у І - ІУ століттях нашої ери. Залишки таких країн збереглися і на Кримському узбережжі Чорного моря.

Найдавніше літературне свідчення про проникнення греків у Причорномор'я відоме нам з міфів про плавання аргонавтів у Колхіду (теперішній Кавказ) за золотим руном. Хто читав ці міфи? Пригадуєте в які пригоди попадали аргонавти разом із Ясоном? В ті давні часи перші греки шукали плодючі землі для себе, пливли дуже довго і вже мали побачити берег, але його все не було. Недарма у давні часи Чорне море називали Понтос Аксинос - море, "що не любить гостей". Шуміло море, кидаючи хвилями кораблі, і люди вже чекали загибелі в темно - синіх водах. Нарешті буря вщухла, але легше не стало: спустився густий туман, що закрив горизонт і небо. Довго блукали люди морем і вже навіть зневірились - здавалось, зустрічі з землею не буде ніколи…


Але вранці, нарешті, зі сходом сонця з'явився вітерець, визирнуло сонце і зовсім недалеко греки побачили зелений берег і гори … - Ялос!

Ялос! Берег! Берег! - і всі на кораблі радісно вітали прекрасну Тавриду, де жили племена, що звались таврами….

На цій благодатній землі греки поряд з місцевими жителями заснували поселення і назвали його найдорожчим для себе словом "Ялос - берег", звідки і виникла Ялта, прибережне поселення. Це легенда, але вже коли греки освоїли деякі території Криму, то Чорне море перейменували в Понт Евксінський, тобто, "море гостинне" Проте, найчастіше його називали просто "Понт" - море.

Починаючи з УІІ століття до нашої ери на північному узбережжі Чорного моря селяться греки, які походили переважно з Білета. Вони заснували, за свідченням Плінія, біля 90 колоній, в тому числі міста: Тиру на Дністрі, Ольвію на Бузі, Херсонес біля Севастополя, Пантікапей - на місці сучасної Керчі та Федос, що стала Феодосією, перетворивши їх на центри торгівлі та ремесел. Це були типові рабовласницькі міста - держави, подібні до своєї митрополії - Білета, які збагачувались завдяки торгівлі рабами, хлібом, рибою. Ці товари греки часто одержували від скіфів в обмін на золоті вироби, предмети розкоші, вино, тощо.


  1. Перша зупинка експедиції-подорожі -

грецьке поселення Тіри


З ІУ століття до нашої ери на березі Дністровського лиману біля теперішнього Акермана, недалеко від Одеси (сучасне місто Білгород - Дністровський, Одеської області) існувало античне місто Тіра, яке в І - ІІ століттях вже нашої ери увійшло до складу Римської імперії. Тут було знайдено в 1884 році велику скульптуру "Римського воєначальника", яка є яскравим доказом перебування римського гарнізону в Тірі.

Мистецтвознавці виявили схожість обличчя статуї з Тіри з римським імператором Адріаном. Цей імператор, на відміну від свого попередника, мав на меті не завоювання нових територій для імперії, а захист уже існуючих кордонів. Він був досить незвичайною людиною, володів різносторонніми знаннями, відзначався величезною енергією, працездатністю та організаторськими здібностями, людяністю у ставленні до підлеглих. Адріан увійшов в історію як організатор будівництва великих оборонних споруд у вигляді валів та укріплень уздовж всіх кордонів, який відвідав майже всі провінції Римської імперії.


Імператор Адріан відновив автономне карбування монет у Тірі. Про це свідчать археологічні дослідження та знахідки великої кількості римських монет. Із часів Адріана почався розквіт економіки й торгівлі Тіри та її округи. Тож не дарма тірити створили статую імператора Адріана, яка в наш час є рідкісною пам'яткою скульптурного мистецтва, створеною у провінції Римської імперії у ІІ столітті нашої ери. Вона знаходиться в Одеському міському "Музеї старожитностей", добре відомому в усьому науковому світі.



  1. Наступна зупинка - щасливе місто Ольвія.


У процесі великої грецької колонізації УІІ - УІ століть до нашої ери, що збігається з періодом так званого, грецького дива (тут треба відрізняти грецьку колонізацію, і коли греки самі поселялися на вільних місцях в прилеглих країнах, від колонізації, коли інші держави нав'язували свою волю місцевому населенню за допомогою сили) в Північному Причорномор'ї було засновано безліч полісів. Проте, не всі вони досягли такого високого політичного і культурного розвитку, як Ольвія Понтійська, заснована мілетянами на правому березі Бузького лиману (ріка Буг), неподалік сучасного села Парутинного Миколаївської області.

Геродот називав Мілет великою перлиною Іонії, а до перлин Причорномор'я можна віднести Ольвію, що в перекладі з грецької означає "Щаслива".

Остаточне встановлення демократичної форми правління в цьому полісі відбулося на рубежі У - ІУ століть до нашої ери. Як і в Афінах, тут було засновано культ обожнюваного "Демоса" (народу), що символізує демократію. Цей тип державного устрою ольвіополіти (щасливі громадяни) зберегли протягом усієї історії міста.

У політичному та економічному житті Ольвії важливу роль відігравали освічені та талановиті державні діячі.

Одним із основних елементів духовної культури громадян Ольвії була освіта. Шкільне виховання і навчання складалося з вивчення граматики, міфології, літературних творів, риторики, філософії, математичних дисциплін, малювання і музики. В основу вивчення риторики було покладене вивчання принципів поведінки людини, здорового способу життя, набуття рис доброчинності, тобто, розважливості, стриманості, справедливості, хоробрості і чесності.


Кожного громадянина, котрий освоїв загальноосвітні предмети і дотримувався моральних норм, в Елладі відносили до найкращих. На думку еллінів, освіта давала людині врівноваженість і стійкість духу, глибше розуміння патріотизму. Незначні, але цілком достовірні джерела свідчать про те, що багато жителів Ольвії володіли музичними, літературними та релігійно - філософськими знаннями. Відомо, що в Ольвії творили філософ Кінік Біон Борисфеніт, поет та історик Діонісій Ольвійський, історик і софіст Посидоній Ольвеополіт.

Незважаючи на грандіозні руйнації Ольвійська земля зберегла численні пам'ятки мистецтва. Серед них - золоті та срібні статери (монети) із зображенням Деметри на аверсі (лицьовому боці), або орла над дельфіном. Ці монети належать до кращих творів Ольвійського монетного мистецтва.

У римський період ольвійські майстри поступово втрачали колишню славу художників. Проте, тут уперше з'явилися на монетах образи скіфських та сарматських царів, римських імператорів і членів їх сімей, зображення головних міських монументальних статуй (Зевса, Аполлона, та Ахілла).


  1. Третя зупинка - Херсонесі


Це найславетніше місто Криму, що має багату історію. Засновано воно давньогрецькими колоністами більше ніж 2,5 тисячі років тому на південному заході Криму і нині його руїни є однією з визначних пам'яток Севастополя. Це місто - держава мало довге життя і його історія є частиною історії Давньої Греції, Давнього Риму та Візантії.

Місто лежало на, так званому, Гераклійському півострові. За археологічними дослідженнями, оборонні мури Херсонеса, що відділяли місто від Кримського материка, були довжиною 8 кілометрів і висотою 8 метрів. Саме місто було добре розплановане з широкими прямолінійними вулицями, викладеними бруківкою. Головна вулиця проходила повз Акрополь і закінчувалась великою базилікою (будинок суду) над морем.

У місті були прекрасні храми богині Діани, вівтарі, будинки уряду, монументи і пам'ятники визначним громадянам. Життя херсонеситів, як і жителів інших давньогрецьких колоній повністю залежало від землеробської округи. Сільські садиби та наділи громадян Херсонеса - об'єкт досліджень сучасних вчених. Наприкінці ХІУ століття навала кочівників поклала кінець існуванню міста, а його руїни поховали земля і море.


Лише в 1827 році, майже через півстоліття після заснування міста Севастополя, на цьому місці почалися археологічні розкопки, які принесли Херсонесу ще одну назву - "Руська Троя". З року в рік з-під вікових нашарувань з'являлися будинки та вулиці, площі та храми стародавнього міста. Знахідок було так багато, що з них виник археологічний музей, якому виповнилося 110 років у 2002 році .

Музейні експозиції - це , як правило, найкращі речі, за допомогою яких можна розповісти про історію Херсонеса, про релігію, культуру і побут його жителів. Окрім традиційних музейних залів існує ще експозиція під відкритим небом - руїни самого міста, вулиці, будинки, храми.

Треба сказати, що Херсонес Таврійський унікальний не тільки тим, що добре зберігся, але і тим, що в цьому місці існують пам'ятки декількох історичних слоїв: грецького, римського, візантійського і, навіть, нового часів. В Херсонесі збереглася і добре вивчена будівля театру тих часів (в якій і зараз проводяться вистави), а також, знаменита базиліка, розкопана

в 1935 році археологом Г. Біловим, що прикрашала нашу гривневу купюру, надруковану в 1992 році.

В Херсонесі відбулося хрещення князя Володимира, і взагалі, по багатьом археологічним знахідкам видно, що християнство існувало в Херсонесі ще в грецькі часи.

В наш час планується підтримувати охорону пам'яток Херсонесу, бо він має функціонувати і сьогодні як антично-середньовічне місто, щоб задовольняти і науково - археологічні та туристично-пізнавальні потреби.


  1. На шляху - Боспорське царство


Обігнувши Херсонес, помандруємо до Керченського півострова, де з грецьких об'єднаних міст у У столітті до нашої ери утворилося Боспорське царство з центром у Пантікапеї (в перекладі з грецької - Коров'ячий брід) , теперішня назва - Керч.

Зв'язки грецьких міст з населенням півдня України мали великий вплив на культурний, мистецький і релігійний розвиток автохтонів, такий термін вживається для означення корінного населення, тобто - аборигенів.


Боспорське царство нагадувало монархію елліністичного типу. Пантікапей став столицею новоутвореної держави, постійною резиденцією боспорських царів.

Спочатку тут правила грецька династія Археоноктидів, потім: фрако-греко-скіфська династія Спартокидів.

У ІУ столітті до нашої ери Боспор ув головним постачальником хліба і риби Грецію. Про багатство державної скарбниці свідчить карбування місцевої золотої монети - явище досить рідкісне для міст Понта Євксинського. На монетах Пантікапея зображено грифона (міфічний хранитель багатств), що тримає у здьобі хлібний колос, а знизу осетер - символ влади Боспору

Столиця розташовувалась на рукотворних терасах крутої кам'янистої гори (вона і досі носить ім'я давньогрецького царя Мітрідата), укріпленої підпорами - мурами. В Акрополі (міська фортеця) Пантікапея, захищеного оборонним муром, розташовувались царський палац, храми богів, суд і театр. Найвеличнішим був храм Аполлона. За різних часів тут встановлювали монументальні статуї богів - героїв.

Залишки багатьох споруд та вулиць, архітектурні деталі, дають можливість скласти уявлення про планування кварталів і громадських та культурних споруд. При спорудженні їх широко застосовували античний, доричний і коринфський ордери. Багато деталей довозили з Греції.

Прекрасні пам'ятки грецької архітектури поблизу Керчі, відомі зараз під назвою кургану Куль-оби, Золотого і Царського курганів - це величезні, прикриті насипами, склепи. У середині 60-х років ХІХ століття і в наступні десятиліття ці унікальні пам'ятки поховальної архітектури північного Причорномор'я не раз реставрувались, оновлювались.

Нині вони існують як самостійні музейні комплекси, які можна відвідати і багато дечого побачити.


  1. Кінцева зупинка - антична Феодос

В перекладі з грецької Феодос - "Богом дана", що розташувалась на південному березі Кримського півострова на місці середньовічної Кафи (сучасна Феодосія). Її заснували у УІ столітті до нашої ери також переселенці з Мілета. Феодос швидко розбудовувалась. Зручна затока і родючі землі сприяли її розвитку. Вона набула статусу важливого порту і форпосту західних кордонів Боспорського царства.


В розкопках Феодосії ще у 1853 році приймав участь відомий російський художник - живописець - мариніст Іван Айвазовський. Тоді було знайдено 19 золотих жіночих прикрас і глиняні статуетки з розкопок могили Тепе-оба, які поповнили колекцію Ермітажу у Санкт - Петербурзі. Тоді було відрито 80 курганів. Саме завдяки самовідданій роботі Айвазовського і археолога Сибірського у Феодосії розкопали міський курганний некрополь У-ІІІ століття до нашої ери, в похованнях якого знайшли унікальні золоті вироби, теракотові статуетки, медальйони і монети.

Золоті сережки із зображенням спортивних змагань, досить поширених в Аттиці - диво ювелірного мистецтва. Це один з унікальних зразків розкішного стилю, так званої, мікротехніки, для якої характерна велика кількість декоративних деталей і використання мініатюрних рельєфів і цілих скульптурних груп.

У сережках з Феодосії простежується чітко виражений розподіл: рясно декорований диск, мініатюрна скульптурна композиція, човноподібна підвіска й переплетення ланцюжків із двома або трьома рядами підвісок. Вражає мініатюрність компонентів: висота фігурної групи - 11 мм, ширина - 12 мм, а висота фігури воїна - всього 7 мм.

Загадковим видається вибір спортивної теми, відтвореної на сережках для жіночих вушних прикрас Мабуть щоб нагадувати жінкам про перемоги або участь у змаганнях їхніх чоловіків або синів.

Відомо 14 типів сережок розкішного стилю, чотири із яких знайдено в Україні, і датують цю знахідку ІІІ століттям до нашої ери.

Сережки з гробниці, виявленої в околицях Феодосії, цілком заслужено здобули всесвітню славу.

Крім цього - 20 з 35 відомих парафінейських амфор та інших посудин, які вручали переможцям, знайдено на території колишнього Боспорського царства.

У І столітті до нашої ери грецькі міста підпадають під владу Римської імперії і перебувають під цією владою аж до навали кочівників, насамперед - готів, які зруйнували їх і завоювали Боспорське царство. Згодом, було відбудовано тільки Херсонес, який за часів існування княжої держави, відігравав роль посередника між Візантією та Києвом.



***

Ми з вами промандрували вздовж берегів Чорного моря по місцях, де колись жили елліни і залишили по собі античні пам'ятки.

Так судилося долею, що протягом кількох тисячоліть через Крим пролягали шляхи численних народів, що рухалися на північ і на захід, а потім на цих місцях сформувалися торгові шляхи;

Так судилося долею, що саме тут стикалися племена, етноси, держави й релігії. Тут виникали і зникали цілі царства. Племена і народи, кочівники і колоністи, завойовники й ті, хто знайшов в Криму порятунок від загарбників, здобули тут Батьківщину і залишили певний слід по собі.

Вже не можна й згадати, хто першим усвідомив неповторне та виняткове багатство Криму, чи не єдиного в світі велетенського музею під ласкавим небосхилом Всесвіту.

І якщо комусь із вас пощастить відвідати Крим, ви зможете досконаліше познайомитись з усіма його багатствами.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Король В.Ю. Історія України / В.Ю.Король. - К. : Академія, 2005. - 490 с.




  1. Гайдуков Л.Ф. Історія України / Л.Ф.Гайдуков, В.Ю.Крушинський. - К. : Либідь, 1999. - 272 с.




  1. Толочко П.П. Давня історія України / П.П.Толочко, Д,Н.Козак, С.Д.Крижаницький. - К. : Либідь, 1994. - 240 с.




  1. Крим: Дорога тисячоліть / упоряд. В.А.Сидоренко; худож. Н.Г.Чайка. - Симферополь : Таврія, 2001 - 304с. : іл.




  1. Морські міфи, казки та легенди. - Одеса : Маяк, 2004. - 320 с. - (Серія "Морська бібліотека").




  1. Хаткіна М. Листи до Тарасика : Подорож Україною у листах до малого сина / М.Хаткіна. - Донецьк : ПП "ЦСО", 2004.- 304с.

7. Федоров-Давидов Г.А. На окраинах античного мира / Г.А.Федоров-Давидов. -М. : Наука, 1975. - 104 с.



8. 100 найвідоміших шедеврів України. - К. : Автограф, 2004. -496 с.


  1. Пучков А. На Херсонес наступают море и люди / А.Пучков // А.С.С. - 2002. - № 1. - С. 24.




  1. Античность и средиземноморье. История, рецензии // А.С.С. - 2002. - № 1. - С. 81 - 95.



З М І С Т


1. Скарби античного світу: краєзнавча експедиція 5


2. Список використаної літературу 12


КИЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ

КИЇВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ


100 років

Київській обласній

бібліотеці для дітей

1909-2009 рр.


Серія "На допомогу шкільній програмі"


"СКАРБИ АНТИЧНОГО СВІТУ"


Краєзнавча експедиція


Підготувала: Оксана Олександрівна Леонтьєва - зав. сектором

відділу обслуговування 5-9 -х кл.


Редактор -укладач Людмила Петрівна Соляник - заст.

директора з наукової діяльності, заслужений

працівник культури України


Упорядник Олена Миколаївна Литвин - заст.

директора по роботі з дітьми


Науковий редактор та

відповідальний за випуск . М.П.Зніщенко - директор

Київської обласної

бібліотеки для дітей,

кандидат історичних наук,

заслужений працівник

культури України


Київ 2010


Редактор Л.П.Соляник


Комп'ютерний набір, верстка та макетування Т.С.Омеляненко,

В.С.Котляренко, О.М.Литвин


Пiдписано до друку 23 червня 2009 року


Формат 60х84/16. Папiр Nova. Офсетний друк.

Умов. друк. арк.1. Умов. фарбовiдб.1.


Облвид.арк.2. Тираж 40 прим. Зам.

Цiна договiрна.


При використаннi матерiалiв посилання на дане видання обов'язкове.

Передрукування або копiювання без погодження з авторами заборонено.


02154, м.Київ- 154

Русанiвська набережна, 12

Київська обласна бiблiотека для дiтей

Тел. 295-09-61; 294-15-75