vchilka.in.ua   1 ... 7 8 9 10 11

9?<ѵ д- Грінченка і проф. Сгудшеького. Йіх внижня наукѳва мова сливе завершена, і нею можна орудувать для ви- щоі науви, навіть можна вже обійтись нею при перекладах науковиі европейських утворів. Форми мови в йіх вже встоя- ■лись і вставились міцно й правдиво. В неі згодом потім дове- деться тільви вставлять вищу терминологію деяких наук, ви-- Зіраючи вдатніші терміни, виробляні галичанами. Вже маемо зраці вищоі мови, котрі встоять ненорушно на довгі часи, і котрих ве доведетьея змівювать на инчі.

До тавоі жміри розвитву мова дійшла в згаданих мною передніше пяти-шісти молодях сьогочасних наших часописних шсьменивів, але в йіх мова поплямована польськими словами. €амо-по-собі, йім доконешне треба обчистить свою мову од польських, перейнатих од галичан слів та од невдатних га- лицьквх, вотрі так лякають украінців й одхиляють в нас од украінсьвого пісьменства широке громадянство. За правопис я вже й не згадую: цей значковий, просто тави сьмішний пра- вонис треба, знищить і зьмінить його на простішу фонетичню давнішу Кулішівву, не попсовану примішкою желехівки. Ті польсьві слова та желехівські правописні значки тільви ганжу- тотъ (безобразятъ) в пісьмеників в часописях чудрву йіх пісь- менсьву мову. ,

Вже на прикінці писания ціеі рбзвідви, міні с Полтави прислали, як додатов до 13 номера „Рідного Краю", оповістку „Від (од) полтавськоі громади украінськоі радикально-демокра­тичный партіі*. В ці оповістці вживаються такі польсько-га- лицькі слова і с польським значінням, вотрі перевертають дого­ри ногами тяму оповісткв, бо виходе зовсім не те, чого дома- гаються спілники тіеі нартіі, а щось зовсім противне тим вима- ганням. В оповістці при кожному пункті вимаганнів постав­ляй! галицько-польські слова: мусигь бути, мусять бути (гаиві Ьус) замісць украінських—повинно буть, повинні буть. Слово мушу в украінські мові мае значіння таие: „я принуждёнъ что ни- будь сдѣлать, я вынужденъ сдѣлать въ крайнемъ случаѣ". Еа- жуть тавъ: я й не хотів би, але му]щу позиваться з лихим су- сідом; я плакати мушу (народ, пісьня); я мусів спродать воли й худобу, бо не було грошей на бплать податів. Тільки в та­ких винадках і в такому значінні і вживаеться слово мушу. • Але автор програмноі оповістки пише слова: „мусвть бути, му­сять бути" и там, де по-украінський треба б сказать: повинно буть, повинні буть (должно быть, должны быть). I вийшли вимагання пар- тіі осьякі: „усіарештовані... мусять бути випущені на волю". Де виходе таке вилагання, щоб арештовані були нрисилувані до того, щоб йім визволиться с тюрем. Далі в оповистці говорить- ся: „члени Державноі Думи „мусять мати" право рішати всі діла... Мова украінська мусить бути заведяна в судах та уря­дах". Це по-украінський виходе от що: спілниви (або сшдьці) Державноі Думи силуються до права (принуждены) рііпать усі діла. Мова украінська присилувава до того, щоб йіі було за- ведяно в судах та в урядах; це б то, мову увраівську треба присилувать до того, щоб вона зайняла мисце в судах та уря­дах. Далі в оповістці виходе так, що треба силувать сільсъві й городянські * уряди складаться з виборних, що Увраіну треба присилувать до автономіі; неначе вона цьогоне хоче, а йіі треба силувать до автономіі. В усіх ціх пунктах треба було поставить замісць слів:—мусять бути, мусить бути, слова: повинні буть, повинен буть. Тільки- в пункті про поліціго слова—мусить бути—пьстовляно на своему місьці, як сьлід. Прліція и справ- ді повинна буть присилувана, йовинна буть силою передана громадянству. ІІотім далі внов ніяк неможна сказать по-укра- інський, що землі удільні, манастирські й дідицьві мусять бути передані хліборобам на силуваний викуп (принудительный •выкупъ). Землі мертві, і нівого не можуть силувати, то й йіх ніхТо не може присилувать до чого-небудь Можна тілько сва- зать, що дідичі та манастирі (це-б-то чеаці, а не церкви) ! справді мусять згодитьса на силуваний викуп. В увраінсьві мові зовсім не вживаеться ота польська фраза: мусить бутиі йіі зовсім нема в наші мові.' Через ці фрази полтавоьве онові-СЬОГѲЧАСНА ЧАСОПИСНА МОВА НА УВРАШЬ

227

іцення (оголошення—по часописноыу й галнцькому) доводиться читать і добуваться до тяни в йому тільки пблапки, наэдогад. Я мусів прочитать цю оповіству двічі, доки роаібрав і гаразд втяыив, про що там мова мовиться. Ці польсько-галицькі фрази не тільки ганжують украінську мову, але й збий&ють с панте- лику того, хто гаразД знае украінську народню мову, а най- білше селян. Мова цього оповещения через нонавайі не увра- інські фразви таксамо скинулась ^ на „курьерское стремленіе“ (потяг—поізд) та на ^пассажирское влеченіе1 «ъ херсонсьвому альманасі „С потока життя“ або й на Осйяовіфрази 1798 року : „они едіва вѣрили всему пространству своего счастія". ,Але ця оповіства явась вийнятвова через помилку в двох тільки сло­вах. Цю галицьво-гіольську фразу: „мусить бути“ довонче треба зовсім вймкнуть з украінськоі мови, бо вона шкодить ясному й докладному разумінню нанисаного, перевертаючи тяму фрази зовсім навиворіт, догори ногами.

Автор свочатку своеі оновістви сврізь вживае галицький приймеянив


<< предыдущая страница   следующая страница >>