vchilka.in.ua 1


Звернення щодо ветування Закону України "Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України" (№ 8507)

Шановний пане Президенте!

Відповідно до Національного плану з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України є неминучим прийняття Закону про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, в якому має передбачатися запровадження документів України для виїзду за кордон з електронним носієм біометричної інформації. Але прийнятий ВР 23 вересня 2011 р. Закон України «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» (№ 8507) порушує права та безпеку громадян України, Конституцію України, Міжнародні угоди, Закон України «Про інформацію», Закон України «Про Державний реєстр виборців», Указ Президента України від 22 квітня 2011 року N494/2011 «Про Національний план з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» та інші нормативно-правові акти, а також, передбачає формування у майбутньому дискримінації громадян України у світовій спільноті й расизм.

Зокрема, не відповідають Конституції:

У даному Законі основні аспекти, які повинні формувати законодавче поле, що відповідає Конституції України та не порушує права громадян України, зокрема, зазначених у ст. 3 КУ, не є чітко прописаними.

Із Закону України «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» слідує, що всі документи міститимуть безконтактні електронні носії інформації для внесення біометричних даних. Це порушує 21 - 24 ст.ст., 30 ст., 32 ст., 35 ст. КУ:

  • можливість формування расизму із-за внесення біометричних показників. (расизм - природно-наукове уявлення про існування різних видів усередині людської популяції - рас, різних за походженням, генотипу і БІОМЕТРИЧНИМ показникам, і відповідна політика, направлена на закріплення особливих статусів за кожною з расових груп, аж до сегрегації. У крайніх проявах політика расизму набуває форми расової дискримінації.)


  • біометричні показники використовуються для охорони майна та/або інформації. Тому, внесення їх у базу даних та передача приватним підприємствам є порушенням Конституційного права щодо недоторканність житла та втручання в його особисте і сімейне життя.

  • 2 абз. 1 п. 11 ст. дозволяє «для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від внесення інформації до безконтактного електронного носія інформації, що імплантований у відповідні бланки документів, оформлення і видача таких документів здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України для даної категорії осіб.» Але ця стаття не передбачає відміну збору біометричної інформації по релігійним переконанням та занесення її у певну базу, що порушує один із основних символів віри християн: Вірую в єдине хрещення. («Великий Афонский Старец нашего времени Паисий говорил: «Если кто примет новый паспорт со штрих-кодом или карточку с тайными тремя шестёрками, с идентификационным номером, тот потеряет Благодать Божию, и энергия бесовская вселится в него». Здесь сатана копирует Крещение. Церковь крестит человека во Имя Отца, аминь, и Сына, аминь, и Святаго Духа, аминь и даёт ему ИМЯ Святого. Сатана, оскверняя, метит человека именем антихриста — тремя шестёрками и даёт человеку цифровое имя — идентификационный номер, — мёртвое имя. Это всё очень серьёзно! Будьте осторожны! Не берите таких документов! Здесь капкан!» Слово иеросхимонаха Рафаила (Берестова)). Тобто, виходячи із сутності обряду хрещення, його смислового значення відмова від ідентифікаційних кодів та безконтактного електронного носія інформації (чіпа) не захищає християн від хрещення антихристом. Таким чином, Законом України «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» не передбачено альтернативи для осіб, які через свої релігійні переконання мають намір не надавати інформацію про себе, як унікальне створіння Боже – біометричні показники.

Не відповідність законодавчій базі:


1 п. та 7 п. 10 ст. та ін. Закону України «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України», згідно яких персональна інформація громадян України буде передаватися приватним підприємствам, з цілю виготовлення особистих документів громадян, порушує, окрім Конституційних прав, Закон України «Про інформацію», зокрема:


  • Стаття 6. Гарантії права на інформацію

  • Стаття 7. Охорона права на інформацію

  • Стаття 11. Інформація про фізичну особу

1. Інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

2. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

  • Стаття 28. Неприпустимість зловживання правом на інформацію

1. Інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

Також порушується Закон України «Про Державний реєстр виборців».

Розповсюдження персональної інформації громадян України приватним підприємствам не тільки порушує права і свободи громадян, але і формує можливість вчинення злочинів проти громадян, яким завдадуть матеріальну шкоду (наприклад: відкриття кредитів). Це загрожує національній безпеці.


Отже, виходячи з вищенаведеного формується, як перспектива при впровадженні Закону України «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України», дискримінація громадян України.

У даному законі нема висвітленої потреби і раціональності у виготовленні всіх документів, що посвідчують особу або фіксують її певний статус. Тому, виготовлення всіх документів із застосуванням високих технологій і є недоцільним.

Очевидним постає питання: чи міг Європейський Союз (ЄС) 22 листопада 2010 р., у м. Брюссель на саміті Україна - Європейський Союз схвалити План дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, який би так утискав права громадян України? У зв’язку з тим, що документ, згідно якого проводиться реформування нормативно-правової бази України та планується виділення коштів із державного бюджету є закритим ми проаналізували Указ Президента України від 22 квітня 2011 року N494/2011 «Про Національний план з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України». У п. 4 ПД одним із заходів є розроблення зразків документів, що мають бути змінені і містити електронний носій з біометричною інформацією для лібералізації візового режиму: дипломатичний та службовий паспорт України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ біженця для виїзду за кордон.

Отже, нема юридичних підстав впровадження в Україні внутрішньодержавних документів із безконтактними електронними носіями інформації. Тому, вважаємо, що Закон України «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» створений з цілю легалізації корупційних механізмів й призведе до нераціонального та неефективного використання державних коштів, засобів для існування громадян.

Також, Закон України «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» порушує Угоду про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (104 ст.).


Тому, вважаємо, що з урахуванням негативних показників економічно-соціального розвитку нашої держави та низького рівня доходів населення, прийняття Закону України «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» Верховною Радою України, який встановлює і зміну внутрішньодержавних документів, можна розцінювати як ганебний злочин проти громадян України. Адже виготовлення цих документів накладає серйозні витрати на громадян і при цьому у бюджеті на 2012 рік скорочені соціальні виплати.

Оскільки Ви ставите мету формування соціально-економічної держави, де права громадян визнаються, як найцінніше і недоторкане, закликаємо Вас застосувати право вето на вище згадуваний Закон України та повернути до Верховної Ради зі своїми пропозиціями, спрямованими на узгодження його положень із Конституцією, законодавством України та інтересами українських громадян.