vchilka.in.ua 1 2 ... 7 8



Час Змін. Свобода





Сакара Євген Ігорович

[22.09.2012]
Ліцензія розповсюдження книги
Книга розповсюджується безкоштовно і є надбанням української культури. Людям зі слабкою психікою, росіянам та русофілам читати цю книгу не рекомендується.
Основні обмеження щодо використання книги:

– забороняється змінювати ім’я автора на інше або дописувати інші імена;

– забороняється змінювати текст книги та її назву. Всі зауваження, ідеї, подяки та знайдені помилки відправляйте на vzov@yandex.ua ;

– забороняється продавати книгу.

– забороняється масовий друк книги без згоди автора.
Примітки до книги
– Всі назви умовні, всі імена вигадані і не пов’язані з реальними людьми, всі збіги випадкові.

– Для полегшення сприйняття цінової політики, гривня в 2018 році піднялась до рівня 2012 року і долар знову став коштувати вісім гривень;

– Одна визначена одиниця в книзі дорівнює двом гривням;
Для редакторів книги
Червоний – це помилки, які вже виправлено (щоб автор знав, що змінено)

Фіолетовий – пропозиції (писати під певним абзацом книги, до якого є пропозиції)

Голубий – взагалі варто викинути (виділяти цим кольором текст, який на Вашу думку треба видалити)

Зелений і Жовтий – щось не так, але не розуміло що саме, тавтологія або взагалі не зрозумілий сенс речення

Зміст
Передмова

1. Революція

2. Журналіст

3. З’їзд українських письменників. День 1

4. Свобода. День 2

5. Притулок для тварин

6. Студія звукозапису

7. Бібліотека

8. Їдальня

9. Лікарня

10. Школа

11. Дитячо-юнацький центр

12. Інтернат

13. Радіостанція

14. Сім’я Андрія (Район Шевченка)


15. Інтерв’ю з Богданом. День 3

16. Українська мова та культура

17. Програма “Дорогу молодим сім’ям”

18. Програма “Здоров’я нації”

19. Пропаганда

20. Я не расист, але ніякої толерантності

21. Організація робочого процесу

22. Управління

23. Приватне життя

24. Захист дітей

25. Подолання корупції та вища освіта

26. Податкова система

27. Конфлікт з сусіднім селом

28. Релігійне питання

29. Енергетика

30. Плани на майбутнє
Передмова
Народ, який не має національної самосвідомості є гній, на якому виростають інші народи.

Столипін П.А.
Якщо Ви завантажили цю книгу з наміром прочитати її, це означає Ви саме та людина, яка нам потрібна. Ми згуртовуємо розумних та небайдужих людей, які разом зможуть навести лад в країні.

У цій книзі йдеться про вигадане селище “Свобода” та його суспільний устрій. В цьому селищі кожний мешканець є бойовою одиницею та впливає на розвиток суспільства, культури і поселення в цілому. Навіть одна людина – воїн, якщо вона вірить у свою справу, а дві людини – це вже військо.

В наш час мало хто задоволений становищем в Україні, але лише одиниці намагаються вирішити цю проблему. Не потрібно терпіти витівки нашої бандитської влади, не потрібно революції, слід лише боротися - без зброї, а словом. В наш час воно сильніше за зброю.

Втрата свободи слова – смерть свободи нації. Об'єднавшись, можливо змінити все. Наші аналітики розрахували, що якщо розумно підійти до керування країною, вже через 5 років середня заробітна плата в Україні буде на рівні $1000.

Українські музичні гурти співають пісні, спрямовані проти влади, безліч людей засуджує керівництво у своїх статтях, створюються величезні гурти однодумців у соціальних мережах, навіть на сході вже люто ненавидять їх. Так в чому проблема? Настав час не лише розмов про це, а настав час дій. Насправді все не так важко, як здається. Кожна людина є не лише гвинтиком у складній машині, вона є воїном, який може об’єднатися з однодумцями та навести лад в Україні.


Купка бандитів захопила владу і всіма можливими методами наживаються на громадянах України. Це політичні неуки, які не здатні зробити щось корисне для держави. Навіть якщо захочуть цього, вони просто не спроможні знаходити новаторські рішення. Їм взагалі байдуже на людей та їх проблеми.

Так чому ж ми дозволяти керувати бездарам? Їм все одно на здоров'я наших дітей, на наше майбутнє, на те, що населення країни зменшується, на те, що наших дівчат викрадають у рабство за кордон, на те, що з кожним роком збільшується кількість хворих на СНІД та туберкульоз, не те, що якість їжі з кожним роком падає і через це збільшується кількість народжених дітей з аутизмом, на те, що освіта зводиться нанівець, народ тупіє, ну звісно ж, керувати тупими легше, але до певного часу – бидло не любить працювати, з часом погіршиться кримінальна ситуація в країні... Як показує досвід США, де освіта вже давно на дуже низькому рівні, кожне нове покоління дурніше за попереднє, в результаті з кожним новим покоління росте кількість злочинів в країні.

Перед нами стоїть вибір: або ж залишити все, як є, або вже сьогодні почати змінювати становище в країні.
* * *
Росіянам ми не треба, так само як і американцям. Якщо ми самі за себе не постоїмо, так і будемо все життя рабами.

Невідомий, 24.08.2012, Кіровоград
Книга писалась поспіхом, випускалось багато деталей і не дуже добре продумувались певні моменти, але я хотів випустити її якнайшвидше, так як в даний момент відбуваються дуже важливі події в нашій країні.

Мовне питання, політична криза, контроль влади олігархами – це все тимчасові проблеми, які народу України потрібно подолати найближчим часом. Це не ті нереальні проблеми, на які потрібні роки. Роки потрібні на розбудову країни, повернення боргів, побудову доріг, якісної медицини та багато іншого...

Змінити Владу, так само як і відвернути антиукраїнські закони – діло декількох місяців. Все набагато легше, чим більшість з нас думає.


Також опускались певні моменти початку заснування руху, так як це може дати певні привілеї старій владі та конкурентам. Пізніше буде видана книга “Свобода. Початок”, в якій і буде розібрано все це детально. Вже є чернетка книги, в написанні якої брали участь наші студенти, економісти, аналітики, члени Всеукраїнського Об’єднання Свободи та члени громадського руху “Відсіч”.

Приєднуйтесь до нас та слідкуйте за новинами на www.ChasZmin.org
* * *
Ця книга писалась би набагато довше (на зібрання матеріалів та написання книги пішло близько тридцяти годин), якби не допомога моїх друзів. Щире дякую наступним людям:

– Богдан Джміль (ідеолог);

– Володимир Б. (ідеолог);

– Ірина Панькевич (вичитка книги);

– Володимир Гордієнко (вичитка книги, критика);

– Катерина Шленчак (вичитка книги);

– Вікторія Лемешенко (вичитка книги);

– Олександр Пенерджі (надання виступу О. Я. Тягнибока в друкованому вигляді);

– Яна Муха (фінальна вичитка книги);

– Вікторія Барабаш (фінальна вичитка книги).

1. Революція
Ніколи не сумнівайтесь в тому, що невелика група думаючих і самовідданих людей може змінити світ. Насправді, лише вони і роблять ці зміни.

Маргарет Мід
Восени 2012 року молоді українці з різних регіонів України організували рух “Час Змін”, основною метою якого був захист та розвиток української мови, літератури, культури та громадян України в цілому.

Рух поділявся на дві основні течії: громадський рух та соціальна компанія. Роль першого полягала в створенні, зборі, перекладі і поширенні інформації. Роль другої полягала в створенні ряду підприємств для забезпечення громадян України робочими місцями, якісною їжею, кваліфікованою медициною, гідною заробітною платою і т.д. Також дохід від компанії повинен був бути спрямований на розвиток України, фінансування громадського руху, впровадження в життя проектів “Свобода”, “Дорогу молодим сім’ям” та “Здоров’я нації”, фінансування захисту людей, яких влада намагалася ув’язнити за причиною політичних мотивів...


Головною особливістю цих двох складових була організація управління. Тут все вирішував не лідер чи група лідерів, а всі рішення приймали учасники руху, шляхом голосування. Формальні лідери лише розробляли план дій та висували його на обговорення та голосування.

Пізніше багато студентів та молодих людей з усієї України створили політичне об’єднання “Нова Гвардія”, яке працювало за тією ж схемою, але не відносилося до “Часу Змін”. Його роль полягала у створенні справедливої політичної сили, яка б у майбутньому разом з об’єднанням “Свобода” замінила стару владу та стояла на захисті населення України та його добробуту.

Через два роки “Нова Гвардія” вже нараховувала понад сорок тисяч учасників. Саме це стало відправною точкою змін. За досить короткий час учасниками було зібрано три мільйони підписів на проведення референдуму про розпуск старої верховної ради та зняття президента.

Потім вони почали проводити агітаційні виступи у всіх містах і селах країни. Відбулися вибори, на яких об’єднання “Нова Гвардія” разом з всеукраїнським об’єднанням “Свобода” набрало понад 70% голосів. За “Нову Гвардію” переважно голосував схід та південь України, за “Свободу” захід, центр та північ. Президентом став Олег Ярославович Тягнибок.

Прийшла нова влада... Настав час змін...
2. Журналіст
Олександр обожнює свою роботу. Це одна з тих професій, де потрібно постійно виявляти кмітливість, швидко реагувати на неочікувані моменти, а інколи і ризикувати.

З набуттям досвіду та хорошого імені ростуть гонорари за статті, але водночас завдання стають цікавіші й складніші. Відомі журналісти не мають права розчаровувати читача статтею про якісь накручені аналітичні дослідження чи непотрібні прогнози. Людям потрібні скандали, факти, розслідування, і не лише теоретично викладені, а підтверджені доказами, фотографіями.

Нікого не цікавить політична чи економічна ситуація, але якщо якийсь депутатик засвітиться в стриптиз-клубі, вже через день кожна бабка незадоволено критикує цей вчинок... Що ще наш народ вміє, як не критикувати і скаржитись на погане життя?


Люди через засоби масової інформації спочатку перестали читати книги, а з часом перестали думати і почали вірити всьому, що чують. Люди перестали аналізувати почуте, навіть коли чують зовсім нелогічні речі.

Нещодавно був випадок, коли один колишній вчитель різко розкритикував місцеву Кіровоградську владу в бездіяльності щодо нелегальних мігрантів з недалекого сходу. Ці люди мало того, що приїжджають в нашу країну і не працюють, не вчать нашу мову... Вони нахабніють так, що далі нікуди, чіпляються до наших дівчат, засмічують вулиці, грабують наших людей, а деякі розповсюджують наркотики. Після виходу на площу з табличкою, на якій було написано “Геть нелегалів!”, за півгодини зібрався натовп місцевих жителів, чоловік з триста, які підтримали цю ідею, додавши вигуки “Геть місцеву владу! Геть мера!”. Закінчилось це все тим, що через день вийшла газета “21-й канал”, в якій була стаття, де було розкритиковано вчителя, назвавши його расистом та нацистом. Люди прочитавши це, розійшлися, до того ж ще й почали засуджувати вчителя... Невже вони повірили цим наклепам?

Саме після цієї ситуації Олександр і вирішив стати журналістом. Нехай хоч трішки правди читатимуть наші люди, хай хоч трішки думатимуть і аналізуватимуть інформацію.
* * *
Цього разу було поставлене, мабуть, найцікавіше і водночас найскладніше завдання за весь досвід Олександра. Потрібно було відвідати селище під назвою Свобода, про яке ходить багато розповідей. В цьому селищі за останні 5 років була ціла низка скандалів, які до цього часу залишаються не освітленими.

Складність полягає в тому, що лідери Свободи ніколи не давали інтерв’ю, єдине що можна було від них дізнатись – це те, що вони писали в своїх блогах. Мешканці хоч і йшли на контакт, але не могли дати достатньо інформації.

Єдиним шансом був “З’їзд українських письменників” в Києві. Богдан, лідер руху “Час Змін”, ніколи не пропускав цю подію, так як сам періодично писав книги, також шукав талановитих письменників, яким надавав фінансування та допомагав продати весь тираж. Його слово багато значить для людей, які цінують українську літературу.

3. З’їзд українських письменників.

День 1, 03.06.2018
За останні декілька років українська мова та література отримали новий подих. Нова влада провела низку законів для поліпшення життя громадянам України, повернула пільги, які були скасовані старим урядом, зменшила пенсійний вік, почала ремонтувати дороги та багато чого іншого. В значній мірі допомагали активні люди, приділяючи цьому частину свого вільного часу.

Був заснований “З’їзд українських письменників” в Києві, який щороку відбувався у першу суботу червня. Тут виступають як гості з’їзду, так і письменники, розповідають цікаві історії, як писати книги, діляться досвідом. Потім письменники презентують свої нові книги, роботи, всі відвідувачі можуть, купивши книгу, отримати автограф письменника.

Після урочистого відкриття з’їзду почали по черзі виходити письменники і презентувати свої праці, після чого журналісти та читачі задавали їм питання. Хоч багато чого цікавого було, але Олександр все чекав на свою ціль.

Десь через півтори години на сцені з’явився Богдан. Він виділявся на відміну від інших письменників. Одягнений Богдан був в білі туфлі, штани та вишиванку. Єдине, що було темного кольору на ньому – волосся. “Яскрава така особистість” – подумав журналіст.

Почав свій виступ Богдан з презентації своєї третьої книги під назвою “Як виростити українця”, потім розкритикував деяких сучасників, які вживали нецензурну лексику в своїх творах та надавали своїм головним персонажам такі риси, як куріння чи вживання алкоголю. На думку Богдана це не є тими якостями, які потрібно надавати героям, адже потім діти читають це і вважають, що курити або пиячити, як порося – це круто.

Ну і, традиційно все перейшло в марафон “питання-відповідь”, де Богдан також виділився на фоні інших.

– Доброго дня. – почав молодий журналіст, який сидів у першому ряду з увімкненим диктофоном, – у своїй першій книзі під назвою “Свобода” Ви описали недалеке майбутнє України, в якому люди, зрозумівши свою силу, повірили в себе і здолали бандитську владу. Прочитавши цю книгу, українці послідували за цим планом, і все так і вийшло. Чи плануєте Ви написати ще одну книгу з настановами для народу на наступні роки?


– Доброго. Я про це навіть не думав. На моєму сайті є рубрика ідей, де кожний може запропонувати будь-що. За задумом українці самі повинні планувати своє майбутнє і реалізовувати його.

Зал поаплодував, почав задавати питання інший журналіст:

– Вітаю пане Богдане, які Ваші плани на найближче майбутнє?

– Вітаю. Ну я вже майже відійшов від управління компанією, слава Богу... – Богдан посміхнувся і задумався на мить. – Тепер планую працювати програмістом над власними проектами і одним оком спостерігати за Свободою, Компанією та країною в цілому. Взагалі я надіюсь, що люди вже будуть думати краще за майбутнє і не дадуть повторитись минулому, але час покаже... Коли мої дітки трішки підростуть, плануємо з дружиною поїздити по Україні, на що зараз і збираємо кошти.

– О чьом будєт слєдующая кніга? – запитав інший журналіст?

– Наступний, будь ласка.

– Чому ви ставите палиці в колеса російськомовним гуртам, адже ще значна частина українців спілкується російською?

– Ніхто їм палиці в колеса не ставить. Так, я відмовив декільком гуртам записуватись у записі в студії Свободи, коли вони прислали демки своїх треків з російськими текстами. Але я ж не забороняв їм грати! Студія була створена для розвитку української музики, а не російської.

– Доброго дня. Мене звати Олександр, я представляю газету 21-й канал, Кіровоград. – настала черга Олександра. – Чому Ви не даєте інтерв'ю журналістам та чому не даєте їм відвідати установи Свободи?

– Така політика проводилась ще за старої влади, коли Залупович зі своєю партією областей, щоб налаштувати народ проти нас, видумували різні наклепи про Свободу та розповсюджували їх в засобах масової інформації. Якщо хочете, лише для Вас, пане, можу дати інтерв’ю та можливість відвідати Свободу та всі її підприємства.

– Домовились, я підійду після виступу до Вас.

– Добре, наступний.

– Ізвінітє за рускій, – вибачився наступний російськомовний журналіст – послє смєни власті вам далі зєльоний свєт в образованіі, что ви планіруєтє ізмєніть в пєрвую очєрєдь?


– Не вибачаю, наступний...
* * *
Після виступу всіх учасників Олександр підійшов до Богдана:

– Коли можна до Вас навідатись у Свободу?

– Секунду, – Богдан дістав свою електронну книгу і подивився свій графік – коли Ви можете?

– Та хоч завтра...

– Завтра я буду зайнятий, залишусь в Києві, треба вирішити деякі питання. Якщо хочете завтра, я можу домовитись, Вас зустріне моя людина і покаже все що захочете, а вже у вівторок побачимось. Влаштовує?

– Звичайно. – посміхнувся Олександр.

– О котрій будете в селищі?

– Приблизно о десятій ранку. Залишити свій номер телефону, щоб Ваша людина змогла зателефонувати в разі чого?

– Ні, це зайве. Раніше люди і без телефонів обходились. О десятій вас зустрінуть на центральній зупинці. До зустрічі.

Богдан потиснув руку журналісту і пішов у бік виходу.



следующая страница >>