vchilka.in.ua 1 2 ... 4 5
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


Київський національний університет технологій та дизайну

КОЛЛЕДЖ
ЗАТВЕРДЖУЮ


Заст. директора коледжу КНУТД

_______________О.І.Малахова

______” _____________200 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для виконання курсової роботи з дисципліни
«Фінансовий облік»
для підготовки студентів спеціальності

5.03050901 «Бухгалтерський облік»
за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст

(денна та заочна форма навчання)


Київ 2012

1 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Курсова робота є самостійною письмовою роботою. Метою виконання курсової роботи з дисципліни „Фінансовий облік” є поглиблення і закріплення теоретичних і практичних знань студентів з даної дисципліни, розвиток навичок самостійної творчої роботи, досягнення вміння аргументувати власну точку зору, узагальнювати, систематизувати й аналізувати фінансові та економічні показники тощо.

До основних завдань, які повинні розв’язуватись при виконанні курсової роботи, належать:

• вивчення методичних і теоретичних аспектів проблеми;

• дослідження та оцінювання різних напрямів розвитку проблем в загальнотеоретичному плані та з урахуванням перспектив розвитку економіки та вимог, які пред’являються до обліку;

• дослідження можливості подальшого вдосконалення методології обліку в умовах динамічних економічних процесів з використанням сучасних засобів обчислювальної техніки;

У результаті підготовки до написання курсової роботи студенти повинні:

- ЗНАТИ основи теорії та організації бухгалтерського обліку на підприємствах; законодавчі та нормативні акти, що регулюють ведення бухгалтерського обліку, системи та форми бухгалтерського

- ВМІТИ використовувати Міжнародні та Національні стандарти бухгалтерського обліку, відображати господарські операції на рахунках бухгалтерського обліку, заповнювати первинні та зведені бухгалтерські документи.


Курсова робота характеризується єдністю цілей і задач. У процесі виконання курсової роботи студент повинен показати високий рівень знань, виявити уміння і навички у виконанні планово-економічних розрахунків, уміння грамотно і системно розв’язувати задачі.

2. ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Орієнтований зміст курсової роботи включає:

• титульний аркуш (Додатки );

• зміст;

• вступ;

• основну частину;

• висновки;

• список літератури;

• додатки.

3.ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

3.1 Титульний аркуш

Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи. Він містить дані,

які рекомендується розмістити в наступній послідовності:

- назва вищого навчального закладу й кафедри;

- повне найменування роботи;

- підписи студента-виконавця й викладача-консультанта;

- рік виконання курсової роботи.

Перенесення слів на титульному аркуші не допускаються.. Після вказівки року виконання слово «рік» не пишеться.

3.2 Зміст

Зміст включає найменування всіх розділів, підрозділів і пунктів із вказівкою номерів сторінок, на яких розміщується початок матеріалу розділу(підрозділу, пункту). Найменування, включені в зміст, пишуться малими літерами, починаючи із прописної букви.

3.3 Вступ

Вступ розташовують із нової сторінки, обсяг його становить 2-3 сторінки. У вступі коротко викладають:

- оцінку сучасного стану проблеми;

- існування проблеми знання в даній області;

- тенденції рішення поставлених завдань;

- актуальність даної роботи;

- аналітичний огляд літературних джерел, що висвітлюють методи й

результати досліджень різних авторів по даній темі;

- ціль роботи;

- завдання дослідження, які має бути виконати в роботі;

- взаємозв'язок даної теми з іншими темами.


Визначення мети та завдань є занадто відповідальним етапом підготовки курсової роботи. Ніколи не слід приступати до написання роботи без чіткого визначення її мети та завдань. Мета не повинна формулюватися у вигляді „перефразування” найменування теми. Формулювання мети має бути короткою. Не слід формулювати мету як „Дослідження ...”, „Вивчення”, тому, що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не саму мету. Слід формування мети починати зі слів: „Визначення ...”, „Розробка ...”, „Формування ...”, „З’ясування ...” і таке інше.

Завдання курсової роботи мають деталізувати послідовність досягнення мети, для чого необхідно вирішити ряд завдань: вивчити економічну категорію, дати класифікацію об’єкту і визначити його оцінку, розкрити організацію і методику обліку і розробити напрямки удосконалення та пропозиції щодо використання результатів дослідження у практичній діяльності підприємства.

3.4 Основна частина

Обсяг цієї частини роботи 20-23 сторінок машинописного тексту. Виклад здійснюється на основі вивчення економічної літератури, аналізу фактичного й статистичного матеріалу.

Суть курсової роботи - це виклад основних положень по темі, що розкривають її сутність, як об'єкта розгляду й аналізу.

Основна частина складається з двох структурних елементів: теоретичного висвітлення теми, обраної із запропонованого списку та практичної частини.

3.5 Висновки

Висновки повинні приводитися наприкінці кожного з розділів основної частини курсової роботи. В обов'язковому порядку необхідно сформулювати висновки по всій роботі, оформлені як структурний елемент. У висновках: дається короткий виклад суті розглянутих питань, приводяться результати виконаної роботи (одержання нових теоретичних і практичних наукових даних), пропозиції по їхньому використанню.

Текст висновків може бути розділений на підпункти.

3.6 Перелік посилань на використану літературу

Перелік джерел, на які посилаються в основній частині курсової


роботи повинен бути наведений наприкінці основної частини курсової роботи,починаючи з нового аркуша. У відповідних місцях тексту повинні бути

посилання. Їх необхідно робити в наступних випадках:

- при цитуванні;

- при запозиченні положень, формул, таблиць, ілюстрацій;

- при аналізі в тексті опублікованих праць;

- при необхідності послатися на джерело, де питання викладене більш повно.

Біографічні описи в переліку посилань приводяться в порядку, у якому

вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті. При оформленні посилання у квадратних дужках через кому вказується номер і сторінка джерела. Нумерація посилань по всій курсовій

роботі повинна бути скрізною.

3.7 додатки

У додатки включаються ті матеріали, з поданням яких створюється повне уявлення про виконувану роботу, але разом з тим ці матеріали нераціонально включати в основну частину курсової роботи, тому що це порушить упорядкованість і логіку викладу, або ці матеріали занадто об'ємні й необхідні лише при детальному вивченні виконуваної роботи.

4. ПІДГОТОВКА ДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота виконується студентом за окремою темою, яку він вибирає із наведеного переліку і погоджує з керівником-консультантом.

Теми курсових робіт, які наведено, не є вичерпними, студент може запропонувати й іншу тему, яку також необхідно погодити з викладачем.

Теми курсових робіт у студентів одної групи не повинні повторюватися.

Після вибору теми студент приступає до складання змісту курсової роботи.

Зміст представляє собою перелік питань, які повинні бути досліджені, вивчені та висвітлені в курсовій роботі у зазначений термін.

Даними методичними вказівками передбачено теми курсових робіт.

Загальні принципи складання змісту курсової роботи та її написання полягають у такому:


• на початку курсової роботи студент повинен теоретично обґрунтувати питання, що розглядаються в ній, та показати їх значення в бухгалтерському обліку;

До складання змісту необхідно підходити творчо. Виконання змісту курсової роботи керівник контролює на консультаціях. Добре обміркований зміст значно полегшує роботу студента, забезпечує логічну послідовність розміщення та виклад матеріалу.

Після створення змісту необхідно опрацювати літературні джерела за змістом дослідження. Відібрану літературу слід уважно опрацювати та систематизувати відповідно до досліджуваної проблеми.

Ознайомлення з теоретичними положеннями за темою починається з вивчення основної та додаткової літератури. Додаткова література підбирається студентом самостійно. Для цього використовуються алфавітні та систематичні каталоги, що знаходяться в бібліотеках. Студенту рекомендується регулярно ознайомлюватися зі статтями та інструкційними матеріалами, опублікованими за останні роки в журналах: “Бухгалтерський облік та аудит”, “Бухгалтерський облік”, “Фінанси”, “Баланс”, “Главбух”, а також у щотижневих газетах:

“Газета все про бухгалтерський облік”, “Галицькі контракти”,“Дебет ікредит” та ін.

Крім літературних джерел студент вивчає Закони України , інструкції, доповнення та Постанови уряду.

При ознайомленні з каталогами, журналами, науковими статтями,студент повинен скласти список, або картотеку літератури, що належить до теми дослідження. У списку потрібно вказати прізвище татініціали автора книги, повну назву книги, найменування видавництва та рік видання. Крім найменування видавництва, вказують номер журналу, рік, сторінки.

Після складання списку основної та додаткової літератури, студент приступає до її вивчення. Роботу над літературою за темою дослідження починають з вивчення підручників та навчальних посібників, де матеріал викладений систематизовано і більш доступно. Після цього слід перейти до вивчення інструктивних матеріалів.


При читанні літератури треба цілеспрямовано шукати необхідну інформацію. Читати літературу слід вдумливо, обмірковано, вбираючи з прочитаного найважливіше. Вичерпану та об’єктивну інформацію можна отримати тільки після всебічного вивчення зазначеного питання.

Вивчаючи літературу за темою дослідження, необхідно вести робочі записи, виділяти назви літературних джерел, видавництво і рік видання. У записах коротко подавати своїми словами основні положення, вказувати окремі вислови авторів книги, виписувати цифрові дані. При цьому, рекомендується вказувати на полях записів номери сторінок джерела записів. За такою формою легко розшукати, за необхідності, джерело для більш глибокого вивчення, уточнення записаних положень і зробити посилання від автора.

Записи слід вести по окремим питанням теми курсової роботи, їх рекомендується робити на одній сторінці аркуша паперу, або спеціального робочого зошита, щоб мати можливість розрізати записи, розкласти їх за питаннями теми.

5 НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Написання курсової роботи — це самостійний виклад у письмовій формі матеріалів за темою дослідження.

До написання тексту курсової роботи можна приступити за умови, якщо студент глибоко засвоїв теоретичні питання та вивчив рекомендовану літературу, зібрав та опрацював необхідні матеріали.

Текст курсової роботи повинен бути записаний студентом самостійно, своїми словами, ясно, чітко та розбірливо, логічно послідовно,коротко, зі збереженням літературного стилю викладення.

У тексті роботи повинні бути чітко виділені абзаци. У курсовій роботі слід дотримуватися єдності термінів, умовних позначень і ймовірних скорочень слів.

Посилання на літературні джерела доцільно давати в тексті із за-

значенням номера джерела та сторінки, наприклад, [10, с. 140]. Дане

посилання означає, що у списку літератури джерело вміщене підномером 10, а 140 — позначає сторінку цього джерела. Не рекомендується перевантажувати текст курсової роботи цитатами.


Повний пронумерований список використаної літератури слід навести в кінці роботи. Ілюстрований матеріал — первинні документи;звіти матеріально відповідальних осіб; графічний матеріал та інші —підбираються по мірі написання курсової роботи. Кількість додатківповинна бути мінімальною (в основному, що стосується теми курсо-

вої роботи).За правильність заповнення документів і за всі обчислювання відповідає студент — автор курсової роботи.

Особливу увагу слід приділити висновкам і пропозиціям, які повинні бути обґрунтовані і відповідно висвітлені згідно з матеріалами,що знаходяться в роботі.

При написанні курсової роботи студент повинен врахувати, що робота оцінюється не тільки за змістом, а й за якістю викладання матеріалу, за правильністю і за якістю оформлення.

Готуючи роботу, необхідно намагатися написати її так, щоб вона являла собою єдине ціле, а не шматки чужих текстів, написаних до того ж різними стилями.

6. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

6.1Загальні вимоги

Курсову роботу складають у вигляді тексту, ілюстрацій і таблиць, на аркушах формату А-4 (210 * 297 мм). Робота повинна бути написана студентом власноручно розбірливо

або надрукована. Студент виконує курсову роботу українською мовою.

До рецензування подають оригінал тексту роботи. Ксерокопії не при ймаються до рецензування, а робота не може бути допущеною до захисту.

Роботу виконують машинним (за допомогою комп'ютерної техніки)способом на одній стороні аркуша білого паперу, сторінку при цьомузаповнюють через 1,5 інтервалу.

Текст курсової роботи варто друкувати, дотримуючи наступних розмірів полів: ліве – не менш 30 мм, верхнє й нижнє – не менш 20 мм, праве – не менш10 мм.

При виконанні роботи необхідно дотримувати рівномірної щільності,контрастності і чіткості зображення по всьому тексту. У роботі повинні бути чіткі, не розпливчасті лінії, літери, цифри й інші знаки. Всі лінії, літери, цифри й знаки повинні бути однаково чорними по всьому тексту.


Помилки, описки й графічні неточності допускається виправляти зафарбовуванням білою фарбою й нанесенням на цьому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки.Виправлення повинне бути чорного кольору.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм і інші власні імена вкурсовій роботі приводяться мовою оригіналу.

Структурні елементи: «Р е ф е р а т » , «Зміст» , «Вступ», «Висновки» ,«Перелік посилань» не нумерують, а їх найменування служать заголовками структурних елементів. Розділи й підрозділи повинні мати заголовки. Пункти й підпункти можуть мати заголовки. Заголовки розділів варто розташовувати в середині рядка й друкувати

прописними буквами без крапки наприкінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів, варто починати з абзацного відступу й друкувати малими літерами, крім першої прописної, не підкреслюючи, без крапки наприкінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту курсової роботи й бути рівним п'яти знакам. Якщо заголовок складається із двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку не допускається. Відстань між заголовком наступним або попереднім текстом повинне бути не менш двох рядків. Відстань між двома заголовками приймають такими ж, як і в тексті. Не

допускається розміщення найменування розділу, підрозділу, а також пункту або підпункту в нижній частині сторінки, якщо, після нього розташовано тільки один рядок тексту.

Текст повинен викладатися від третьої особи, без вживання займенників “я”, “ми”. Таких термінів як "в цей час", "в цьому році", "в минулому році" бажано уникати. Краще вказувати конкретно рік і місяць. Не допускається скорочення слів і найменувань.

6.2 Нумерація сторінок курсової роботи

Сторінки курсової роботи варто нумерувати арабськими цифрами, дотримуючи наскрізної нумерації по всьому тексту роботи. Номер сторінки

проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці.


Титульний аркуш включають у загальну нумерацію сторінок. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

Ілюстрації й таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають у загальну нумерацію сторінок курсової роботи.

6.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти курсової роботи варто нумерувати арабськими цифрами. Розділи курсової роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладу суті роботи й позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад:

1, 2, 3. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.

Номер підрозділу складається з номера розділу й порядкового номера підрозділу, розділених крапкою.

Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 1.1, 1.2, 1.3.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу й порядкового номера пункту або з номера розділу, порядкового номера підрозділу й порядкового номера пункту, розділених крапкою, наприклад: 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3.

6.4 Ілюстрації

Ілюстрації (малюнки, графіки, схеми, діаграми) варто розташовувати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання. Малюнки, графіки, схеми, діаграми, поміщені в роботі повинні відповідати вимогам стандартів. Ілюстрації можуть мати назви, які поміщають під ілюстрацією.

При необхідності під ілюстрацією поміщають роз’яснюючи дані (під

рисунковий текст). Ілюстрація позначається словом «Рис.___», що разом з

назвою ілюстрацій поміщають після роз’яснюючих даних, наприклад: «Рис.3.2 - Схема документообігу».

Ілюстрації варто нумерувати арабськими цифрами порядкової нумерації в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що приводяться в додатку. Номер ілюстрації складається з номера розділу й порядкового номера ілюстрацій, розділених крапкою, наприклад: Рис. 3.2 - другий малюнок третього розділу.


Ілюстрації, при необхідності, можуть бути перераховані у змісті із вказівкою їхніх номерів, найменувань і номерів сторінок, на яких вонирозташовані.

6.5 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць.Горизонтальні й вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці,також лінії, що обмежують таблиці ліворуч, праворуч і знизу, можна непроводити, якщо їхня відсутність не утрудняє користування таблицею.

Таблицю варто розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона

згадується вперше, або на наступній сторінці.Таблиці варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що приводяться в додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу й порядкового номера таблиці,розділених крапкою, наприклад: Таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.

Таблиця може мати назву, що друкують малими літерами (крім першої –прописної) і розміщають над таблицею. Назва повинна бути короткою івідображати зміст таблиці. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю ділять на частині, поміщаючи одну частину під іншою, або поруч; або переносячи частину таблиці на іншу сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її голівку й боковик. При розподілі таблиці на частині допускається її голівку або боковик заміняти відповідно номерами граф або рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи або рядка першої частини таблиці.

Слово «Таблиця» вказують один раз ліворуч над першою частиноютаблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці» із вказівкою номера таблиці.

Заголовки граф таблиці, друкують з великих літер, а підзаголовки – з рядкових, якщо вони становлять одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. Наприкінці заголовків і

підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки й підзаголовки граф вказують в однині.

6.6 Перерахування


Перерахування, при необхідності, можуть бути наведені усередині пунктів або

підпунктів. Перед перерахуванням ставлять двокрапку. Перед кожною позицією перерахування варто ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи - дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації перерахування варто використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Перерахування першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня - з відступом щодо місця розташування перерахувань першого рівня.

6.7 Виноски

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях,

допускається оформляти виносками. Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою.

Нумерація виносок окрема для кожної сторінки. Знаки виносок ставлять

безпосередньо після того слова, числа, символу, пропозиції, до якого дається пояснення, і перед текстом пояснення.

Текст виноски поміщають під таблицею або наприкінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30 - 40 мм, проведеної в лівій частині сторінки. Текст виноски починають із абзацного відступу й друкують при машинописному способі виконання курсової роботи через один інтервал.

6.8 Формули й рівняння

Формули й рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище й нижче кожної формули або рівняння повинне бути залишене не менш одного вільного рядка. Формули й рівняння в курсовій роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатку) варто нумерувати порядковою нумерацією в межахрозділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу й порядкового номера формули або рівняння, розділених крапкою, наприклад: Формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер формули або рівняння вказують на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу або рівняння, варто приводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони дані у формулі або рівнянні.


Пояснення значення кожного символу й числового коефіцієнта варто давати з нового рядка. Переносити формули або рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак операції на початку наступного рядка повторюють. При переносі формули або рівняння на знаку операції множення застосовують знак «х». Формули, що слідують одна за іншою, і не розділені текстом, відокремлюють комою.

6.9 Посилання

Посилання в тексті курсової роботи на джерела варто вказувати порядковим номером по переліку посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: «... у роботах [1-7] ...».

Посилання на джерела теоретичних положень, цитат, статистичного матеріалу, таблиць, малюнків варто вказувати порядковим номером джерела по переліку посилань і його сторінки, виділеними двома квадратними дужками, де перша цифра означає номер джерела, а через кому друга цифра - сторінка джерела, наприклад: «[5, 37]». Допускається приводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання повинне відповідати його бібліографічному опису по переліку посилань із вказівкою номера. При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, рівняння„1________, додатки курсової роботи вказують їхні номера. При використанні посилань варто писати: «...у розділі 4...», «...див. розділ2....», «...відповідно до 2.3.4..», «...на мал. 1.3...», «...у таблиці 3.2...», «...див. табл. 3.2...», «...у рівняннях (1.2)-(1.5)...», « ..у додатку 3...».

6.10 Перелік посилань

У перелік посилань включаються літературні й інші джерела інформації, на які зроблені посилання в текстовому документі (крім тих джерел, посилання на які дані тільки в додатках). Перелік посилань складається в тім же порядку, у якому вони вперше згадуються в текстовому документі, тобто порядкові номери бібліографічних описів джерел є номерами посилань на них у тексті.

Якщо на джерело дані посилання тільки в додатку, то для них складається окремий перелік посилань, розташовуваний наприкінці цього додатка.


Правильний бібліографічний опис сучасних книг можна знайти в анотованій каталожній картці, що міститься звичайно на зворотному боці титульного аркуша.

Назва місця видання приводять повністю в називному відмінку, за винятком назв міст: Київ - К., Москва - М, Санкт-Петербург - С-Пб.

Найменування видавництва приводять, як правило, у скороченій формі.

При наявності двох видавництв приводять найменування обох, при трьох і більше - найменування першого видавництва зі словами: «і ін.». од видання позначають арабськими цифрами, при відсутності року видання в описі вказують "Б.Г." (без року). межах опису застосовують наступні розділові знаки:

/ - (косу риску) - перед відомостями про автора;

, - (кому) - для відділення друг від друга прізвищ авторів, перед роком

видання й кількістю сторінок;

: - (двокрапка) - перед найменуванням видавництва.

Приклади бібліографічних описів:

1. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова

звітність за міжнародними стандартами. Практичній посібник. – К.: Лібра, 2004.

– 880 с.

2. Палий В.Ф. Актуальные вопросы теории бухгалтерского учета //

Бухгалтерский учет. – 2005. - № 3. – С. 45-48.

6.11 Додатки

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних

її сторінках і розміщують у порядку появи посилань на них в тексті.Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати свою назву.Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої велико пишеться слово “Додаток ...” і велика літера, що позначає додаток (Додаток А). Додатки позначаються послідовно великими літерамиукраїнської абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великогоформату, розрахунки, опис алгоритмів програм задач, що розв’язуються на ЕОМ і т. ін.

За умови, що додаток складається з декількох сторінок, то на першій сторінці пишеться слово “Додаток _ ”, а на наступних : “Продовження дод. _”


По тексту курсової роботи посилання на додатки оформлюються круглими дужками (додаток В)

Додатки приводяться в кінці роботи у вигляді форм первинних зведених документів, облікових регістрів, форм звітності, вихідних документів і т. і. Додані і використані в курсовій роботі документи, облікові регістри, форми звітності і інші матеріали повинні бути правильно оформленими (всі реквізити заповнені) і достовірними.

Замість підпису на документах записується прізвища посадових осіб. Вихідні форми додаються як додатки і складаються по формату листів курсової роботи.

следующая страница >>