vchilka.in.ua 1 2 ... 4 5
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ МОДУЛЯ “АВТОПОРТРЕТ”

І. Проведіть якісну діагностику своїх індивідуально-психологічних характеристик (виконується за допомогою психологічних тестів і методик, поданих нижче).

ІІ. Запишіть результати самодіагностики у зведеній таблиці.

ІІІ. Проаналізуйте свій психологічний портрет за планом:


              1. Який (-а) я є насправді?

              2. Яким (-ою) я хочу стати в особистісному і професійному самовияві?

              3. Коротко опишіть програму власної самореалізації.


Роботу слід оформити так:

Титульна сторінка:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра психологічних

та педагогічних дисциплін

Соціально-психологічний автопортрет

ДІАГНОСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

Виконав (ла):

Студент гр.. __________

П.І.П. __________________________________

Перевірив:


Тернопіль – 2013

ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ РЕЗУЛЬТАТІВ САМОДІАГНОСТИКИ



ТЕСТУ



РЕЗУЛЬТАТ САМОТЕСТУВАННЯ



1








2








3








4








5







6








7








АНАЛІЗ АВТОПОРТРЕТУ
1. Який (-а) я є насправді?



























































































































































2. Яким (-ою) я хочу стати в особистісному і професійному самовияві?













































































3. Опис програми самореалізації






































































ДІАГНОСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК
ТЕСТ № 1. Дослідження типу темпераменту
Мета дослідження: визначення рівня екстраверсії, емоційної стійкості та типу темпераменту.

Матеріали та обладнання: тест-опитувальник Г. Айзенка з 57 запитань, бланк для відповідей, ручка або олі­вець.
Процедура дослідження

Дослідження типу темпераменту можна проводити як з однією людиною, так і з невеликою групою. У другому разі необхідно забезпечити самостійність відповідей учас­ників опитування.

Кількість тестів і бланків для відповідей має відпові­дати числу досліджуваних. На бланку відповідей запису­ються в колонку номери запитань, а поряд передбачено місце для відповідей: "Так" або "Ні". У завдання експериментатора входить роздавання опитувальників, бланків, ручок або олівців, ознайомлення з інструкцією.
Інструкція досліджуваному:

"Вам пропонується відповісти на 57 запитань. Уважно читайте ці запитання і по ходу читання на бланку проставляйте Вашу відповідь, яка може бути: "Так" або "Ні". Намагайтесь уявити типо­ву ситуацію, яка випливає із змісту запитання, і давайте першу відповідь без довгих і особливих роздумів. Пам'я­тайте, що тут немає "поганих" і "хороших" відповідей. Свою відповідь на запитання запишіть у бланку відповідей за­лежно від номера. Намагайтеся не уникати відповідей."

Опитувальник

1. Чи часто у Вас проявляється потяг до нових вражень, щоб розважитися, пережити сильні відчуття?

2. Чи часто Ви відчуваєте потребу в друзях, які можуть Вас зрозуміти, підбадьорити, поспівчувати?

3. Чи вважаєте Ви себе безтурботною особистістю?

4. Чи дуже важко Вам відмовитися від своїх намірів?

5. Ви обмірковуєте свої справи не поспішаючи і вважаєте за краще почекати, ніж діяти?

6. Чи завжди Ви дотримуєтеся своїх обіцянок, навіть якщо це Вам не вигідно?

7. Чи часто у Вас спостерігаються спади та підйоми настрою?


  1. Як правило, Ви дієте та говорите без тривалого обмірковування?

9. Чи бувають випадки, коли у Вас виникають почуття, що Ви нещасні без поважної на це причини?

10.Чи відповідає дійсності той факт, що на спір Ви б зробили все, що завгодно?

11.Чи ніяковієте Ви, коли хочете познайомитися з людиною протилежної статі, якій Ви симпатизуєте?

12. Чи буває таке з Вами, що, розгнівавшись, Ви втрачаєте самовладання?

13. Чи часто Ви вдаєтеся до дії під впливом хвилинного настрою?

14. Чи часто Ви буваєте стурбовані тому, що зробили або сказали щось таке, чого не слід було робити?

15. Ви, як правило, віддаєте перевагу читанню книг чи зустрічам з людьми?

16. Чи легко Вас образити?

  1. Чи любите Ви часто бувати в компаніях?

18. Чи бувають у Вас такі думки, якими Вам не хотілося у б поділитися з іншими людьми?

19. Чи насправді Ви інколи до такої міри енергійні, що все "горить" у руках, а іноді зовсім кволі?

20. Чи прагнете Ви обмежити коло своїх знайомств невеликою кількістю найближчих друзів?

21. Чи багато часу Ви проводите в мріях?

22. Коли на Вас кричать, Ви відповідаєте тим же?

23. Вас часто турбує почуття провини?

24. Чи всі Ваші звички позитивні?


25. Чи здатні Ви дати волю своїм почуттям і щосили розважитися в компанії?

26. Чи можна сказати, що нерви у Вас часто бувають напружені до краю?

27. Чи вважають Вас людиною жвавою і веселою?

28. Після того як справу вже зроблено, чи часто Ви повертаєтеся до неї, гадаючи, що могли б зробити її краще?

29. Чи правильно те, що Ви, перебуваючи серед людей, як правило, мовчазні та стримані?

30. Чи буває так, що Ви передаєте чутки?

31. Чи буває так, що Вам не спиться через те, що в голову лізуть всілякі думки?

32. Чи правда те, що Ви при потребі про щось дізнати­ся, віддаєте перевагу книзі перед запитуванням в інших людей?

33. Чи буває у Вас сильне серцебиття?

34. Чи подобається Вам робота, яка вимагає напруже­ної уваги?

35. Чи бувають у Вас напади тремтіння?

36. Чи правильно те, що Ви завжди говорите про своїх знайомих тільки хороше, навіть тоді, коли впевнені, що вони не дізнаються про це?

37. Чи насправді Вам неприємно бувати в компанії, в якій постійно кепкують один з одного?

38. Чи правда, що Ви дратівливі?

39. Чи подобається Вам робота, яка потребує швидкої дії?

40. Чи справді Вам не дають спокою думки про ті неприємності та "жахи", які могли б трапитися, незважа­ючи на те, що все закінчилося благополучно?

41. Чи дійсно Ви непоспішні в рухах?

42. Чи Ви хоча б колись запізнювалися на побачення або на роботу?

43. Чи часто Вам сняться страхіття?

44. Чи правда, що Ви так любите поговорити, що не пропускаєте будь-якої нагоди поспілкуватися з незнайо­мою людиною?

45. Чи турбують Вас якісь болі?

46. Чи дуже б Ви засмутилися, коли б тривалий час не змогли бачитися зі своїми друзями?

47. Чи можете Ви назвати себе нервовою людиною?

48. Чи є серед Ваших знайомих такі, які Вам відверто не подобаються?

49. Чи могли б Ви сказати, що Ви впевнена в собі лю­дина?


50. Чи легко Вас зачіпає критика ваших недоліків або недоліків Вашої роботи?

51. Ви вважаєте, що важко одержати задоволення від заходів, в яких бере участь багато людей?

52. Чи турбує Вас переживання, що Ви чимось гірші за інших?

53. Ви б змогли легко внести пожвавлення в нудьгую­чу компанію?

54. Чи буває, що Ви говорите про речі, на яких не розу­мієтеся?

55. Чи піклуєтеся Ви про своє здоров'я?

56. Ви любите пожартувати з інших?

57. Чи мучить Вас безсоння?
Обробка результатів

Для визначення типу темпераменту потрібно мати ве­личини показників екстраверсії та невротизму, а для оцін­ки надійності цих показників підраховують величину показника відвертості. Величина показників виміряється в балах за кількістю відповідей досліджуваного, що збіга­ються із запитаннями шкал.
Індексом відвертості В є кількість збігань на такі запитання:

відповідь "Так" — №№ 6, 24, 36;

відповідь "Ні" — №№ 12, 18, 30, 42, 48, 54.
Показник екстраверсії Е дорівнює кількості збігань:

з відповідями "Так" на запитання №№ 1, 3, 8,10, 13, 17, 22, 25, 27, 39, 44, 46, 49, 53, 56;

з відповідями "Ні" на запитання №№ 5, 15, 20, 29, 32, 34, 37, 41, 51.
Показник невротизму Н — це величина збігань

відповідей "Так" з такими запитаннями відповідної шкали: №№ 2, 4, 7, 9, 11, 14, 16, 19, 21, 23, 26, 28, 31, 33, 35, 38, 40, 43, 45, 47, 50, 52, 55, 57.
Наступним кроком обробки результатів дослідження є побудова схеми типів темпераменту.

Темперамент та його основні властивості можна подати як точки проекції величини екстраверсії та емоційної стійкості, одержаної при перетинанні перпендикулярів, віднесених до відповідних значень осей (рис. 1).

Аналіз результатів

Результати доцільно аналізувати тільки в тому разі, коли вони були достатньо відвертими, при цьому величина індексу В не може перевищувати 4 бали.


На думку Г. Айзенка, поєднання екстраверсії інтроверсії та невротизму емоційної стійкості є властивостями темпераменту, які визначають його тип. Властивості екстраверсії та інтроверсії протилежні, так, як і невротизм — емоційна стійкість.

Їх можна подати на континіумі, де величина одного з показників, наприклад, екстраверсія Е 0—12 означає відсутність екстраверсії, тобто — інтроверсію, а величини 13—24 — виявляє екстраверсію.



0

6

12

18

24































інтроверсія










екстраверсія



Аналогічне співвідношення мають полярні властивості невротизму — емоційної стійкості.

їхні рівні визначаються на основі тих же інтервалів, що і рівні екстраверсії — інтроверсії.

Під екстраверсією слід розуміти спрямованість особи­стості на оточуючих людей та на події, під інтроверсією — спрямованість на внутрішній світ, а під невротизмом — поняття, синонімічне до тривожності, яке проявляється як емоційна нестійкість, напруженість, емоційна збудливість, депресивність.


Рівень екстраверсії визначають за таблицею


Індекс екстраверсії Е

Рівень екстраверсії — інтроверсії

0—6

Висока інтроверсія

7—12

Середня інтроверсія

13—18

Середня екстраверсія

19—24

Висока екстраверсія


Динамічний прояв цих властивостей пов'язаний зі швидкістю утворення умовних рефлексів, з їхньою міц­ністю, з балансом процесів збудження — гальмування в центральній нервовій системі та з рівнем активації кори головного мозку з боку ретикулярної формації.

Так, екстраверт, порівняно з інтровертом, швидше ви­робляє умовні рефлекси, вирізняється більшою терплячі­стю до болю, але це поєднується з низькою витривалістю в ситуації сенсорної депривації, що зумовлює підвищену негативну реакцію на одноманітність, на велику частоту відволікань під час роботи. Типовими поведінковими про­явами екстраверта є комунікабельність, імпульсивність, недостатній самоконтроль, швидке пристосування до но­вого середовища, відкритість і зовнішній прояв почуттів. Він співчутливий, життєрадісний, впевнений у собі, прагне до лідерства, до розваг, має багато друзів, нестриманий, лю­бить ризик, кмітливий, не завжди відповідальний.

Інтроверт привертає увагу своїми особливостями пове­дінки. Він часто заглиблений у себе, важко налагоджує контакти з людьми й адаптується до реальності. Частіше за все інтроверт спокійний, урівноважений, неагресивний, його дії обмірковані й раціональні. Коло друзів у нього невелике. Інтроверт любить прогнозувати майбутнє, замис­люватися над тим, що і як буде робити, не піддається на моментні непередбачувані стимули, песиміст, не любить непередбачуваних ситуацій, хвилювань, дотримується заведеного життєвого порядку. Він контролює свої почуття, відповідальний, дуже рідко проявляє агресивність.


На одному полюсі невротизму (високий рівень) перебувають невротики, яким притаманна неврівноваженість нервово-психічних процесів, емоційна нестійкість, а також лабільність вегетативної нервової системи. Тому вони легко збуджуються, для них властива мінливість настрою, чутливість, а також тривожність, підозріливість, нерішучість, повільність.

Другий полюс невротизму (низький рівень) — це емо­ційно стабільні особистості, які відрізняються врівноваженістю, спокоєм, рішучістю, виваженістю дій і вчинків.

Після характеристики вже вказаних пар властивостей темпераменту можна приступати до конструювання власне типів темпераменту. Типи темпераменту представлено на схемі (Рис.1).

На рисунку тип темпераменту визначається в точ-1 на перетині екстраверсії та невротизму, відтворених на відповідних осях шкал у тому чи в іншому октанті. При цьому темпераменту сангвініка відповідає екстраверсія й емоційна стійкість, темпераменту холерика — екстравер­сія і невротизм, тобто емоційна мінливість, темпераменту флегматика — інтроверсія й емоційна стійкість, а темпераменту меланхоліка — інтроверсія і невротизм.

Якщо точка перетину перпендикулярів лежить у площині кола радіусом 6 одиниць, то це показник слабкого вираження темпераменту, а якщо вона лежить у межах різниці площин великого і малого кіл, то тип темпераменту виражено яскраво, повно.

Темперамент значною мірою визначає особливості характеру людини. Сангвініки, як правило, бувають комунікабельними, відкритими, говіркими, жвавими, ініціативними, але часто безтурботними і не завжди схильними доводити справу до кінця. У холериків спостерігаються часті зміни настрою, вони активні, але в той же час імпульсивні, бувають образливими та агресивними і здебільшого оптимістичні. У темпераменті флегматика помітна розміреність, спокій, надійність. Меланхоліки — це дуже чутливі люди, як правило, спостережливі, тривожні, малоконтактні, дратівливі, багато переживають, песимісти.

Усвідомлюючи значення темпераменту в регуляції динаміки психічної діяльності і в збереженні життєвих констант організму, можна передбачити рекомендації про розвиток ряду властивостей темпераменту за допомогою корекції деяких рис характеру.


Наприклад, у сангвініка дуже важливо стимулювати працездатність, цілеспрямованість, ініціативність, але при цьому слід контролювати навантаження, щоб воно було в допустимих межах. Їм слід тренувати дисциплінованість та навчатися ділових контактів і чіткості.

Холерикам з їхньою яскраво вираженою схильністю до лідерства бажано забезпечувати позитивність стосунків з оточуючими, не "з'ясовувати стосунків" у моменти конфліктів, а аналізувати проблеми згодом у спокійній обстановці, контролювати власні прагнення тиснути на інших, підкоряти їх собі, спрямовувати зусилля на власне естетичне виховання.

Працьовитим флегматикам доцільно порекомендувати тренувати свій соціальний інтелект (розуміння людей, спостережливість за емоційним станом інших людей, встановлення контактів тощо). В окремих випадках завдяки скромності в них не завжди адекватна самооцінка, яку в цьому разі слід підвищити.





Нестійкий

24




Інтровертований 0



24 Екстравертований




0

Стійкий





следующая страница >>