vchilka.in.ua 1

Міністерство освіти та науки України


Національний університет

Львівська політехніка”
Кафедра техногенно-екологічної безпеки

рОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА




Захист робітників, службовців і населення у надзвичайних ситуаціях


Виконав:


студент гр.

Перевірив:

доц.




Львів – 201



I. ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ
1. Визначення глибини зони можливого забруднення:

а) визначаємо еквівалентну кількість НХР у первинній хмарі:

т,

де – коефіцієнт, що залежить від умов зберігання НХР;

– коефіцієнт, рівний відношенню порогової токсодози хлору до порогової дози інших НХР;

– коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери для інверсії;

– коефіцієнт, який враховує вплив температури для первинної хмари);

(т) – кількість викинутої НХР.
Визначаємо глибину зони можливого забруднення Г1:

км,
б) визначаємо еквівалентну кількість НХР у вторинній хмарі:

т,

де – коефіцієнт, що залежить від фізико-механічних властивостей НХР;


– коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (для швидкості вітру м/с);

– коефіцієнт, який залежить від часу, що минув з початку аварії;

м – товщина шару НХР для вільного розливу;

т/м3 – густина НХР.

год.,

де Т – тривалість випаровування речовини, год.

К6=N0.8 при N<Т і К60.8 при N>T
Визначаємо глибину зони вторинної хмари Г2:

км.

в) визначаємо повну глибину забруднення:

км,

де км – більша за розміром хмара,

км – менша за розміром хмара.
г) порівнюємо отримане значення з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас:

км,

де год. – час від початку аварії;

км/год. – швидкість преносу переднього фронту забрудненого повітря при швидкості вітру м/с .

За кінцеву розрахункову глибину зони забруднення приймаємо меншу з глибин і .

д) визначаємо площу можливого забруднення:

км2,

де ____ кутові розміри зони можливого забруднення.
е) визначаємо площу фактичного забруднення:

км2,

де – коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості атмосфери.

а) глибину зони незворотних втрат визначають за формулою: Гнезвор.= Г/3,3 (км)

б) ширину зони незворотних втрат визначають за формулою: bнезворнезвор · 0,135 (км)

в) площу зони незворотних втрат за формулою: Sнезвор= bнезвор · π · Гнезвор (км)
є) час підходу хмари НХР до заданого об’єкту залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

хв.,

де (км) – відстань від джерела забруднення до заданого об’єкта.
ж) втрати робітників і службовців на ОНГ визначаємо з таблиці. При забезпеченні людей протигазами на ______ % маємо наступні втрати:

– на відкритій місцевості % – чол.;

– в простих сховищах % – чол.
з) час перебування у засобах індивідуального захисту при температурі ____ºС за таблицею становить _____ год.
Результати оцінки хімічної обстановки зводимо в таблицю 1.
Результати оцінки хімічної обстановки

Таблиця 1

Джерело забруднення


Тип НХР

Кількість НХР,

т

Глибина зони забруднення, км

Площа зони можливого забруднення,

км2

Можливі втрати від НХР,%

Час підходу забрудненого повітря до заданого об’єкту, год

Тривалість вражаючої дії НХР, год

Час перерубування людей в ЗІЗ, год

Цистерна

























Графічний додаток

(зони забруднення НХР зображаються на карті-схемі м. Львова)
Визначаємо площу розливу НХР і радіус площі розливу:

м2,

м.

Довжина еліпса рівна величині Гп= км.

Ширина еліпса:

км.

Рис.1. Зони можливого забруднення НХР.
II. Розрахунок кількості людей в місті, що постраждали внаслідок НС
1. Розрахувати кількість людей в місті, що попали:

а) в зону незворотних втрат за формулою: Nнезв. = C · K незв. · S незв. (чол.)

б) в зону санітарних втрат за формулою: Nсан. = C ·
K сан. · S сан. (чол.),

де C – щільність розподілу людей у місті (чоловік на гектар). Можна визначити зважаючи на кількість населення у Львові (~ 850 000 чоловік) і площу міста (~ 150 км2), або за таблицею:

Приблизна оцінка щільності населення С (чол./ км2)


Опис території

Щільність населення

1.Район фермерських господарств

2.Особняки

3.Села, зони індивідуальної забудови

4.Житлові райони низькоповерхової забудови

5. Житлові райони підвищеної поверховості

6.Центральні частини міст (магазини, заклади освіти ін.)

500

1000

2000

4000

8000

16000


K незв. і K сан. – відповідні долі площ населених пунктів, які попадають в зони постійного перебування людей. Якщо немає даних, приймаємо рівним одиниці.

S незв.площа зони незворотних втрат, (км2);

S сан. – площа зони санітарних втрат, це різниця площ зони фактичного зараження Sф і площа зони незворотних втрат, (км2).
2. Розраховуємо кількість незворотних і санітарних втрат за формулами:

а) кількість незворотних N+ незв. = fm · N незв. (чоловік);

б) кількість санітарних N+ сан. = fm · N сан. (чоловік);

де fm – коефіцієнт пом’якшення наслідків аварії.

для токсичних рідин fm приймаємо рівним 0,05;

для токсичних газів fm приймаємо рівним 0,1;

для горючих токсичних рідин і газів fm приймаємо рівним 1;

3. Виконати завдання з оцінки величини збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного походження (забруднення території міста НХР) залежно від завданої фактичної шкоди за втратами життя та здоров'я населення (Нр).

Література
Методичні вказівки до дипломного проектування з розділу «Цивільний захист» для студентів економічного профілю/ Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І. (розділ 2.1.1.)

IIІ. ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛУ ОГ
За результатами оцінки хімічної обстановки, яка виникла на ОГ в результаті аварії, враховуючи наявність колективних засобів захисту на підприємстві, розробляються заходи, направлені на захист персоналу. Вони повинні передбачати:

1. Дії чергового диспетчера.

2. Дії начальників служб ЦО на ОГ.

3. Проведення дегазації території, техніки, одягу, ЗІЗ і т.п.
IV. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
У висновках до розрахунково-графічної роботи необхідно:

Привести загальні показники оцінки хімічної обстановки, інженерного захисту, провести їх аналіз та запропонувати інженерні рішення.