vchilka.in.ua 1

НУЛЬ


Нуль - це не нічого. Бо нічого - це те, чого немає, а він існує. Нуль - це не ніщо, а щось, де мінус уже закінчився, а плюс ще не розпочався.

Нуль - це межа між протилежними величинами. Коли рівносильні протилежності, не знайшовши консенсусу, стикаються, вони, перетворюються в нуль. То, виходить, що нуль - це наслідок конфронтації, ворожнечі. Бо консенсус, згода дають позитивну величину, щонайменше, одиницю.

Нуль - на межі духовного і матеріального. Навіть за своїм значенням він має духовно-моральне навантаження, а не фізичне: якщо нуль виявляє егоїзм та гордощі й стає перед одиницею, то сумарна величина зменшиться в десять разів. Якщо ж, навпаки, нуль виявить скромність та повагу до інших і стане за одиницею, то в підсумку отримаємо величину, котра збільшиться рівно в десять разів.

Цим нуль демонструє: щонайменша, навіть непомітна величина, якщо вона займає належне їй місце, відіграє значну позитивну роль, і, навпаки, вийшовши за межі допустимого, може призвести до великої біди...

Окрім всього, символізує двоєдиний неподільний світ: за своєю формою нагадує Космічне Яйце, а за змістом - ним є, бо інтегрує в собі обернено-протилежні космічні начала - чоловіче і жіноче, тепло і холод, світло і тьму. Такі начала, накладаючись одне на одного, тобто постійно взаємодіючи одне з одним, поєднують всі явища світу і різні світи між собою, визначаючи їх конечну безконечність і безконечну конечність.

ОДИН

Один - символ Першоначала буття і світу, основи всього і конкретного виразу всього. Світ, в якому ми живемо, - один, і кожен з нас - також один, тобто загальне - єдине, що від одного, а кожен із нас - одиничний, що також від одиниці. Тож єдине - сукупність одиниць, а одиниця-вираз єдиного.

Першоелемент- водень-усього має по одному - і протона, і електрона. Життя людині дано тільки одне і кожну справу можна здійснити лише один раз.

Бо Бог, начало всіх начал - сам Єдиний. А кожен із нас - один, як точка, котра є і якої немає в безмежному й безконечному колі одиничних проявів життя.


Він також символізує центр, зокрема, центром такого світу є Сонце, котре одне і неповторне. В ньому - і символіка початку: кажуть, яким видасться перший день Нового року, таким буде і весь рік.

Один - найважливіший, бо він єдиний і без нього не буває жодного іншого числа: всяке інше число визначається одиницею - воно є таким, скільки в ньому перебуває одиниць!

ДВА

Два - символ руху, спрямованості до оновлення, протилежних начал і боротьби: Світло і Тьма, Добро і Зло, Життя і Смерть, Плюс і Мінус, Аналіз і Синтез, Краса і Потворність, Гармонія і Дисгармонія, Любов і Ненависть і так до безконечності - бо все в світі має своє друге обличчя, свою протилежність.

Кожен відрізок міститься між двома точками - першою і останньою; усе перебуває в лещатах двох явищ - початку і кінця. Тільки Бог-над цим усім, бо він - Альфа і Омега, Початок і Кінець, Перший і Останній одночасно. Бо його двоєдина природа - Син Божий і Людський - не розділяє його, а об'єднує.

Водночас, два символізує двоїстість дроблення-ділення надвоє, а звідси - ослаблення і навіть залежність. В багатьох випадках двійництво пов'язується і з демонічними силами: хоча б «подвійне» життя перевертнів, відьом, упирів. В давнину вважали, що чорта або іншу лиху силу можна вбити лише одним ударом, а від другого - вони оживають. Та й покійнику кладуть кратне двом число квітів, а на поминках випивають парну кількість поминальних чарок. А в день, коли на Небі перебувають обидва світила - Сонце і Місяць-сіяти заборонялось. Донині людям відомий тяжкий, навіть трагічний стан людини, названий «роздвоєнням» особистості...

ТРИ

Три - символ світової Єдності, формула творення світу та моделі Всесвіту, що об'єднується та уособлюється в Святій Трійці. Бо тільки три приводить до єдності, до органічно єдиної одиниці: протон, нейтрон й електрон - об'єднуються в атом; минуле, теперішнє і майбутнє виражають єдиний час; верх, середина і низ дають світову вертикаль; газ, речовина і тверде тіло виражають стани існування речовини...


Протилежні начала - антиподи - об'єднуються і знаходять свою злагоду в третьому - в синтезі. Сказано, Бог «трійцю» любить. А Бог є Істинна Любов...

З давніх-давен у символіці трійки - сукупність Верхнього, Середнього і Нижнього світів; єдність Нави – Яви - Прави та Неба – Землі - Води; нерозривність дня – ночі - ранку, батька – матері - дитини, дитинства – зрілості - старості. В цій же символіці - глибоке розуміння розвитку всього живого, в тому числі, роду людського, що висловлене у відомій народній приказці: «Один син - не син, два сина - пів сина, а три сини — ото син». Це означає: два сини - це лише відтворення батька-матері, і тільки третій син дає ріст роду, тобто не лише зберігає родину, а й розширює її.

Три, окрім всього, число магічне: тричі потрібно кланятись і цілуватись при вітанні; тричі плювати через плече при ворожінні; на третій день кличе Бог душу небіжчика до себе; найстрашніше - бути тричі проклятим.. Є й менш зловісне: три богатирі, тридесяте царство, трикратне хрещення, третя спроба...

ЧОТИРИ

Чотири - символ надійності, могутності, конкретної єдності простору і часу: чотири сторони світу і чотири пори року та чотири пори доби; чотири стіни має будинок і чотири підвалини лежить в його фундаменті; чотири кінці має символ вічності - хрест.

Щаслива та людина, котра повністю пройде всі чотири етапи свого життя - дитинство, молодість, зрілість, старість...

Також символізує цілісність і міцність світу, котрі у непорушному «квадраті» його сторін; повноту Божественної істини, що висловлена чотирма апостолами-євангелістами; справедливість відносин, яку виражають Істина, Добро, Краса і Любов.

П'ЯТЬ

П'ять - символ високої якості: п'ять пальців людської руки творять дива - можуть створити Красу і знищити Потворність; п'ять свічок у руках церковного владики – ознака Триєдиної Святої Трійці та Двоєдиної природи Ісуса Христа в їх нерозривності...

Відображає цілісність людського буття у мікрокосмі самої людини з її «світлими» і «темними» сторонами: п'ятикутна зірка вершиною вгору - символ духовної цілісності і прагнення до досконалості, а вершиною донизу - символ духовного розладу і прагнення до чародійства.


ШІСТЬ

Символ рівноваги та гармонії, що визначається його внутрішньою структурою: і сума, і добуток цифр (1,2,3), які складають його половину (а злагода та гармонія числа - це рівновага його половин!), однаково дають цю ж саму «шістку» (1+2+3=1x2x3=6). Графічний образ «шістки» - два перехрещених трикутники (три кути + три кути), вершиною в різні сторони: вершиною вгору - це символ чоловічого начала, Вогню і Неба; вершиною донизу-символ жіночого начала, Води і Землі. В єдності цих шести елементів - вся життєдайність і найвища гармонія буття.

СІМ

Сім - символ святості, бо включає в себе Святу Трійцю (три), Творця світу, та «четвірку», як символ міцності створеного Богом світу. Сім днів йшло творення світу, і сім днів має тиждень, сім таїнств у Святої церкви і сім кольорів у Небесної веселки, сім струн має ліра Орфея та сім нот в нотному ряду...

Сім разів міряють і лише один раз відрізають. Бо сьомий раз - найточніший. Адже він - святий...

Сім має ще одну життєво важливу християнську символіку: дитина до семи років - невинна душа. Навіть вважається, що при ній ангели не сидять, а стоять; і при дитині не можна згадувати імені лукавого. А по семи роках дитина вперше йде до сповіді, що означає: сім - це ще й символ духовної відповідальності людини перед Господом...

ВІСІМ

Цe - символ духовної досконалості, бо саме після семи днів тілесного посту і душевного каяття, на восьмий день приходить очищення і народжується нова людина. Вісімка - це подвійний хрест, що символізує Престол Господа. Вона - ще й вищий рівень впорядкованості і точності. Зокрема, якщо четвірка вказує на чотири основні сторони світу, то вісімка виокремлює і додаткові напрями між ними: північний схід і північний захід, південний схід і південний захід. Бог подарував світові вісім основних світлових кольорів: білий (чорний - це не світловий колір, а відсутність світла!) та сім кольорів Веселки, на які розпадається світловий промінь.


ДЕВ'ЯТЬ

Дев'ять - символ трьох світів - Неба, Землі і Підземелля, в кожному з яких три рівні буття - народження, життя і смерть, котрі існують у трьох вимірах часу - минулому, теперішньому і майбутньому... Тобто тричі по три...

Дев'ять місяців виношують дитя, дев'ять ангельських чинів знає Небо, дев'ять днів відзначають в пам'ять покійного...

Дев'ять - символ сили, бо в ньому - три «трійки», тобто, потрійна триєдність світу, людей і Бога, які триєдині в своїх іпостасях - світ у трьох вимірах часу, людина в трьох своїх рівнях - тіла, душі й духа; Бог - у Триєдності своїх ликів - Бога-Отця, Бога-Сина, Бога-Духа Святого.

Отож, сила дев'ятки в тому, що вона складається з трьох трійок, а це означає не просту силу чи могутність, а духовну міцність та непохитність. Дев'ять місяців перебування плода у материнському лоні необхідні для того, щоб дитя набралось потрібних життєвих сил, аби бути готовим до самостійного життя. Це — на початку життєвого шляху; а по завершенню — через дев'ять днів душа людини йде на поклін до Господа і Він велить ангелам показати їй і рай, і пекло, аби вона побачила, яка винагорода чекає людину за праведні вчинки і яка кара - за гріховні...

Наші предки вважали, що Перун особливо пильно піклується тією родиною, котра має дев'ятеро дітей. А це означало, що число «дев'ять» перебуває під опікою Небес...

ДЕСЯТЬ

Десять - символ справедливого, ідеального поділу цілого на частини. Десятина - це частка, яку віддають церкві, державі в пожертву.

Десять, як найсправедливіше число, входить до назви всіх десятичних чисел. Окрім сорока, яке - число особливе...

Десять, помножене само на себе, дає сотню - дарований Богом людський вік.

Це також священне число Всесвіту, бо має в собі всі інші числа і цим завершує цілісність світу, тобто означає повернення до цілісності на завершенні ряду натуральних чисел. Інших цифр, окрім тих, що входять до десятки, немає, а сама вона за формою складається з одиниці, як початку всього, та нуля, як відсутності всього, і цим вказує: якщо перед «ніщо» (0) дати «початок» (1), то розпочнеться «все» (безконечний ряд чисел).


ОДИНАДЦЯТЬ

Це порушення цілісності і завершеності, забезпечених числом «десять», і з цього-символ небезпеки і навіть гріха, бо всяке порушення несе певну загрозу і відхід від усталених норм та правил.

В той же час, одинадцять розпочинає нову десятку, в чому виражається безконечність світових процесів і нескінченність числа предметів та об'єктів світу

Цим одинадцять символізує оновлення.

ДВАНАДЦЯТЬ

Дванадцять – символ Космічного порядку і Зодіаку, завершеності, вічності та повноти. Дванадцять знаків Зодіака владарюють над Землею і дванадцять відміток має часове коло годинника; дванадцять місяців має рік і через дванадцять воріт можна було ввійти до Єрусалима; дванадцять апостолів обрав Христос і дванадцять страв до святкової вечері подає справжня господиня.

Дванадцять особливе тим, що складається з освяченої трійці четвірок: перша четвірка - символ єдності чотирьох сторін вічного простору; друга четвірка - уособлення єдності чотирьох пір року; третя четвірка - вираз єдності чотирьох етапів доби. А сторони світу, пори року та етапи доби — це те, серед чого і завдяки чому проходить наше життя.

Дванадцять - це повнота, що дає силу через єднання простору і часу. Таке єднання робить людину дужою. Від цього, дванадцять - це дюжина. А коли з'являється щось зайве, яке порушує гармонію і цим відбирає силу - це вже від лукавого, і дюжина стає «чортовою»...

Таким чином, дванадцять символізує не тільки Вселенський порядок, а й Вселенський Духовний лад, який виявляється в гармонії світових процесів - від одиничних і малих до глобальних і всеохопних.

ТРИНАДЦЯТЬ

Символ лихого і нещасливого, що випливає з порушення повноти дванадцяти чисельного ряду. Дванадцять (або дюжина) в минулому вживались в обчисленнях як загальноприйнята і зручна норма виміру, а тринадцять - як порушення цієї норми - створювало значні незручності в обчисленні та розрахунках. Тому і вважалось, що це є втручання лукавого, який скрізь намагається втиснути свою «чортову дюжину». Не дивно, що Іуда-зрадник був тринадцятим апостолом. Тому числа тринадцять треба уникати в усьому - в такій кількості не мати жодних речей, бо не буде з цього користі, а також ні за стіл сідати, ні справи розпочинати таким числом людей не рекомендується, бо не буде ні злагоди, ні успіху...


ТРИДЦЯТЬ ТРИ

Тридцять три – символ ідеального віку людини, яка досягає духовної й фізичної зрілості, готовності до самопожертви. В ці роки людина піднімається до розуміння суті й сенсу життя.

Це - вік Ісуса Христа, коли він здійснив свій хресний подвиг заради спасіння всього людства. Після Христового подвигу, всі, хто досягає такого віку, можуть істинно зрозуміти смисл жертви Сина Божого: смертні всі люди, а здолати власну загибель може тільки той, хто живе для інших.

СОРОК

Сорок - особливий символ. Це - єдине число з десятичних чисел, яке не має кореня «десять». Сорок днів включає в себе Великий піст, бо сорок днів постився Ісус в пустелі. Сорок днів «блукає» душа покійного, поки знайде своє місце в «потойбічному» світі. Сорок літ блукали євреї по світу після єгипетського полону. Сорок днів падали чорти, скинуті БілоБогом з Вирію. І сорок літ - це акме (вершина)людських можливостей.

А ще слід пам'ятати: Вознесіння було 40-го дня по Великодню. На сороковий день після народження дитини мати читає вдячну молитву Господу; хто сорок покійників проведе в останню путь, тому проститься три важких гріхи; навіть дохристиянин Піфагор приймав до своєї школи тільки тих, хто постив 40 днів...

П'ЯТДЕСЯТ

П'ятдесят-символ середини: «п’ятдесят – на - п’ятдесят» - найсправедливіший розподіл і поділ сил, можливостей та ресурсів. Уособлює також вершину, зеніт людського життя, за яким спостерігається або розпочинається схил віку та спад сил і можливостей.

СТО

Сто - символ віку і часу, історичної епохи. Це - десять разів по десять - ідеальна величина для літочислення та обчислення взагалі.