vchilka.in.ua 1
План.


1. БЛОГОСФЕРА ЯК ІНТЕРНЕТ-ЯВИЩЕ:

а) історія розвитку блогосфери;

б) класифікація блогів.
2. БЛОГОСФЕРА УКРАЇНИ: ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТА КОМУНІКАТИВНІ МОЖЛИВОСТІ:

а) користувачі блогосфери;

б) блогожурналістика в Україні.

Історія розвитку блогосфери


Вважається, що першим блогом був розділ новин на створеному Дейвом Уінером сайті 24 Hours of Democracy. При цьому сам Уінер вважає першим веблогом найперший сайт взагалі – веб-сторінку, створену піонером інтернету Тімом Бернерс-Лі для ЦЄРН (Європейської організації з ядерних досліджень) у 1991 році.

В 1999 році слово «блог» стала використовувати компанія Pyra Labs, як позначення певного типу сайту і як дієслово, що виражає значення «вести блог». Крім того, вони утворили похідний термін «блогер» – «людина, що веде блог». Назвавши так свій проект Blogger.com, що надавав користувачам місце для розміщення блогів і програмне забезпечення, що істотно полегшує ведення блогу, – вони тим самим значно сприяли популяризації цих термінів. У тому ж 1999 році з’явився також цілий ряд аналогічних веб-сайтів: LiveJournal.com, OpenDiary.com, DiaryLand.com.

Надання користувачам технічної можливості вести блоги – у вигляді простого у використанні программного забезпечення, що не вимагає спеціальних знань – стало основою для зростання популярності блогів, який з 1999 року відбувався лавиноподібним чином. Другим попередником блогів, поряд з веблогом, був жанр мережевого щоденника (online diary або online journal). Першим мережевим щоденником вважається Open Diary Клаудіо Пінханеса, який публікувався на сайті MIT Media Lab з 14 листопада 1994 року. Також у 1994 році почав вести свій мережевий щоденник Джастін Хол.

10 вересня 1999 Бред Греем як жарт придумав слово «блогосфера». Потім, в кінці 2001 року термін був заново придуманий і введений в обіг Уільямом Квіком і швидко поширився спочатку в співтоваристві військових блогів, які висвітлювали війну в Іраку, а потім і за його межі. Поняття блогосфери швидко увійшло в побут ЗМІ, йому стали присвячувати статті та дослідження. Сьогодні під блогосферою розуміють сукупність усіх блогів як соціальну мережу і динамічну інформаційну оболонку. Існує ряд пошукових систем, які відстежують зміни в блогосфері, які виявляють зв’язок між блогами, визначають найбільш популярні теми обговорень, складають списки найбільш популярних блогерів тощо. До таких систем відносяться Technorati, BlogPulse, Tailrank, BlogScope і Яндекс-Блоги.


Починаючи з 1999 року блогосфера росла вкрай швидкими темпами, що супроводжувалося все більшим визнанням з боку науки і ЗМІ, що виражалися у численних статтях і дослідженнях, в яких блоги розглядалися як нове комунікативне середовище, новий жанр, нове інформаційне середовище, нове джерело новин, як засіб вираження громадської думки.

З початку 2000-х років жанр блогу багатьма дослідниками визнається найбільш актуальною формою комп’ютерно-опосередкованого спілкування. За даними веб-сайту Technorati.com за 2008 рік, у світі налічується близько 133 мільйонів блогів. Слід, однак, врахувати, що більшість існуючих блогів складають «мертві», тобто неактивні блоги, а також спам-блоги. Про блоги написано сотні статей в ЗМІ. На сьогодні блогосфера є найважливішим комунікативним середовищем в Інтернеті і – ширше – в постіндустріальній (інформаційній) цивілізації [21].

Компанія Apple, в кінці 2004 року подала до суду на блогерів, які розповіли про їх нові товари ще до того, як про них офіційно оголосила компанія, і яка вимагала відкрити джерело витоку інформації, через два роки програла. У 2006 році було винесено рішення суду про те, що блогери володіють тими ж правами щодо нерозголошення джерел інформації, як і журналісти.

За даними на 2002 рік у світі налічувалося понад півмільйона блогів. У жовтні 2004 Technorati, Inc повідомляла про 4.2 мільйони блогів, які індексувала ця система по всьому світу. На початку 2005 року Technorati,Inc індексувала вже 6.3 блогів.

Починаючи з 2000 року, блоги потрапляють у сферу пильної уваги критиків і медіологів.

В кінці 2004 року журнал ACM Communications присвятив блогам спеціальний випуск під знаменною назвою «Блогосфера». Усередині блогосфери проводяться масові соціальні дослідження, предметом яких є еволюція блогів, їх динаміка розвитку і поширення, соціальні,національні та вікові особливості людей, які ведуть мережеві щоденники.

Першим проривом, що зруйнував колишній інформаційний світ, стала стрічка новин. У докомпьютерне століття новини, що надходили по телефону, телеграфу, що виходили з-під пера чи машинки журналіста, стікалися в інформагентства, оброблялися і розсилалися передплатникам (замовникам), наприклад, редакціям. Інформагентства були монопольними власниками новин. Це означало, що, в принципі, вони могли притримати якусь новину, повідомити про неї пізніше іншої, а то й спотворити. Формування стрічки новин в Мережі змінило ситуацію.


По-перше, інформагенцій стало набагато більше, і вони стали конкурувати між собою.

По-друге, вони, а також всі, хто хотів, могли викладати свої новини в Мережу, а значить, доступ до них став не виборчий, а загальний.

І, по-третє, тепер у відповідь на цю новину, кожен мав можливість відреагувати.

В цьому діалозі, правда, була нерівність, коментатор не мав тих можливостей, що автор публікації, але, тим не менш, саме Мережа наскільки це можливо зрівняла права публікатора і читача.

Виниклі слідом форуми зробили можливим не просто коментарі окремих осіб, а спільне обговорення цих коментарів. Форум надав можливість обговорення новини в режимі діалогу (полілогу) по листуванню і дав майданчик для такого обговорення. У цих умовах вже стало можливим перевірити свою оцінку, думку чи ідею – реакцією на неї, познайомитися зі своїми опонентами, їх поглядами і думками, зіставити зі своїми.

Правда, ця дискусія розтягувалася в часі, а власник форуму міг виключати текст дискутанта або редагувати його. Але майданчик для спілкування був створений.

Ще далі в розвитку спілкування просунулися чати. Тут обмінюватися думками стало можливим в онлайні (в режимі реального часу), отримувати репліку відразу ж у відповідь на своє висловлювання. Правда, ця перевага чату стала і його недоліком: чат не перетворився на місце для дискусій, залишившись лише місцем для обміну новинами, репліками.

Лише блог виявився вільний від недоліків колишніх форм спілкування в Мережі. Тут тему обговорення вносить сам автор, він же надає можливість бажаючим коментувати її і, в принципі, може обговорювати тему в режимі онлайну [25].

Зростання популярності різноманітних видів блогів призвів до виникнення широкого попиту на сервіси та інструменти, що дозволяють легко і швидко відкрити новий блог в Інтернеті і оперативно поповнювати блог свіжими нотатками. За час дії масового буму на онлайн-щоденники, з'явився цілий ряд популярних блог-сервісів і велика різноманітність блог-платформ. Правда, тільки деякі близькі до того, щоб стати «стандартом» [2].


Висловлюються припущення, що одного разу блоги замінять традиційні ЗМІ.

Майбутнє у блогів дійсно є, особливо в тому випадку, якщо їх авторами будуть ставитися завдання, що будуть мати соціальну значущість журналістики XIX століття [17].

Питання вимірювання ефективності використання блогів в якості повноцінних замінників ЗМІ досить складне. Хоча деякі блоги поступово вже й беруть на себе багато функцій ЗМІ, проте в цілому продуктивність блогосфери як якісного інформаційного середовища в даний час викликає великі сумніви. Крім того, досить складно виміряти як ступінь довіри до інформації, що надається в блогосфері, так і ступінь ефективності подачі інформації в блогах.

За однією з версій, блоги прийдуть на зміну ЗМІ приблизно в 2020 року. Згідно з даними онлайн-опитування MASMI Russia (січень 2010 року), для 18,5% опитаних блоги є джерелом інформації та новин про політичну, економічну, громадську та культурну сфери. Також згідно з цим опитуванням, інформаційна функція блогів стоїть на другому місці після читання розповідей про долі цікавих респондентам людей.

Класифікація блогів


Є декілька підходів до класифікації блогів.

  1. За автором (авторами):

  • особистий (авторський, персональний) блог, веде одна особа – його власник;

  • «примарний» блог, веде невизначена особа;

  • колективний або соціальний блог, ведеться групою осіб за правилами, які визначає власник;

  • корпоративний блог, ведеться усіма співробітниками однієї організації.

  1. За наявністю/виду мультимедіа:

  • текстовий блог – блог, основним контентом якого є тексти;

  • фотоблог – блог, основним контентом якого є фотографії;

  • музичний блог – блог, основним контентом якого є музичні файли;
  • подкаст і блогкастинг – блог, основний контент якого подається у вигляді MP3-файлів;


  • відеоблог – блог, основним контентом якого є відео файли.

  1. За особливостями контенту (матеріалів, вмісту блогу):

  • контентний блог – блог, який публікує первісний авторський контент;

  • мікроблог – блог, дописами в якому є короткі щоденні новини з власного життя користувачів;

  • моніторинговий блог – блог, основним контентом якого є відкоментовані посилання на інші сайти чи блоги;

  • цитатний блог – блог, основним контентом якого є цитати з інших блогів;

  • сплог – спам-блог.

  1. За технічною основою:

  • Stand-alone блог – блог на окремому хостингу та рушії (CMS);

  • блог на блог-платформі – блог, який ведеться на потужностях блог-служб (Blogger, LiveJournal, LiveInternet та ін.);

  • моблог – мобільний блог, який наповнюється з мобільних чи портативних пристроїв [20].

Класифікація блогів дозволяє виділити основні причини створення і роботи в блогах:

  • опис подій, що трапилися;

  • опис приватного життя автора;

  • роздуми автора;

  • цитування джерел інформації відповідно до власних, особистих або професійних інтересів;

  • провокування спілкування;

  • художня творчість автора (вірші, проза, фотографії, відео).

Відповідно до причин можна виділити наступні види блогів:

  • блоги, пов'язані з професією;

  • щоденники з особистого життя;

  • блоги проблемні;

  • блоги-збірки;

  • блоги мандрівників і дослідників;

  • блоги, пов'язані з навчанням [27].

Залежно від обраного типу класифікації кожен блог можна схарактеризувати за різними параметрами.
Користувачі блогосфери

Блоги як спосіб самовираження набувають все більшої популярності і в українських користувачів. При чому вони не тільки використовують їх для особистих записів, але і в професійних цілях. У зв'язку з скороченням ЗМІ це стало як ніколи актуальним.


За даними компанії Яндекс, навесні цього року українські користувачі ведуть більше 420 тисяч особистих щоденників і близько 20 тисяч спільнот. Це на 70% більше, ніж півроку тому, і в 3,5 рази більше, ніж півтора роки тому. Зауважимо, що українськими блогами Яндекс вважає всі щоденники, в профілі яких зазначена географічна приналежність до України, а також всі щоденники на українських блогохостингах і ті, які ведуться українською мовою.

У той же час активних блогів – таких, які містять не менше п'яти записів і оновлювалися хоча б раз в останні три місяці, – всього 15%. Хоча б раз на тиждень оновлюються всього 6% блогів. Активних спільнот ще менше – всього 13%. Серед них близько 5% оновлюються протягом тижня.

Близько 80% українських блогів (і активних, і неактивних) розташоване на трьох блогохостингах: LiveJournal.com, Blogs.Mail.ru і Livelnternet.ru. Однак поряд з ними все більш помітними стають і українські блогохостинги: Dnevnik.Bigmir.net, BlogJ.ua, Blog.Meta.ua і Blox.ua. На цих чотирьох хостингах розташоване приблизно 15% українських блогів.

В останні півроку в Україні швидко набирає популярність Twitter.com. Це не блогохостинг в традиційному розумінні, а сервіс для створення коротких записів, довжиною до 140 символів. За останні півроку число українських акаунтів на Твіттері виросло в 9 разів і зараз становить приблизно 5 тисяч. Оскільки сервіс відносно новий, на ньому дуже висока частка активних акаунтів – більше 90%.

Все більш популярними стають блоги на власних сайтах, або автономні. Число українських автономних блогів навесні 2009 перевищила 8 тисяч. Це майже в 2 рази більше, ніж півроку тому. Автономні блоги – «найжвавіші» зі звичайних блогів, серед них 39% активних. Останнім часом дуже популярний WordPress. При чому його використовують не тільки користувачі приватних блогів, а й багато новинних ресурсів. 

73% особистих блогів і 95% співтовариств зареєстровано у восьми українських містах: Києві, Одесі, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Сімферополі, Львові та Запорожжі.3 За останні півроку вісімка лідерів змінилася всього на одну позицію: замість Луганська в неї тепер входить Сімферополь. За загальною кількістю блогів Сімферополь обігнав не тільки Луганськ, а й Запоріжжя, і Львів. У Києві стільки ж блогів і спільнот, скільки в інших містах вісімки, разом узятих.


За кількістю російськомовних блогів Київ займає третє місце, поступаючись тільки Москві і Санкт-Петербургу.

Відзначається також деяка залежність розподілу активних блогів і спільнот по містах. Так, у згаданих восьми містах зареєстровано 56% активних особистих блогів і 91% активних спільнот. Це означає, що у великих містах, де інтернет широко поширений, більше людей пробує вести мережеві щоденники, але багатьом це заняття швидко набридає. У той же час в невеликих містах люди заводять блоги більш цілеспрямовано.

Серед жителів міст першої вісімки найактивніше створюють спільноти блогери з Одеси, Львова і Донецька: на 100 активних блогів в цих містах припадає 6 активних спільнот.

Середній український блогер – дівчина 22 років з Києва, у неї 19 друзів (серед них 9 взаємних), і вона бере участь у 13 спільнотах. Свій щоденник вона веде вже рік і три місяці, на нього підписані 21 особи.

Більше трьох чвертей блогерів – люди від 15 до 29 років.

Якщо порахувати середній вік окремо для дівчат і окремо для чоловіків, то дівчина-блогер опиниться на 4 роки молодшою чоловіка-блогера: їй 20, йому 24. Взагалі, чим старший блогер, тим вище ймовірність, що це чоловік. Серед блогерів до 21 року переважають жінки, 22-23-річних жінок і чоловіків приблизно порівну, а серед блогерів старше 24 років чоловіків уже більше половини.

Кожен будній день українські блогери пишуть близько 20 тисяч постів і близько 60 тисяч коментарів. На вихідних з'являється менше записів: приблизно 14 тисяч постів і близько 37 тисяч коментарів. У середньому український особистий блог оновлюється раз на 22 дні, а якщо враховувати тільки активні блоги – набагато частіше, раз на 3-4 дні.

Серед блогерів виділяються дві групи: ті, які тільки пишуть, і ті, які тільки коментують. Чистих письменників в українській блогосфері – 35%, чистих коментаторів – 13%. Тих, хто пише приблизно порівну постів та коментарів, – 6%. Проте на різних блогохостингах ці частки помітно різняться.


  Жінки більш схильні брати участь у співтовариствах, ніж чоловіки: кожна жінка складається в середньому в 14, а кожен чоловік – в 11. Зате чоловіки заводять більше друзів: у середньому 23, а жінки – лише 15. Чоловічі щоденники привертають більше уваги, ніж жіночі: у чоловічих і жіночих блогів в середньому по 24 і 16 передплатників відповідно.

Українські блогери додають у друзі приблизно однакове число українців і росіян. А от серед передплатників українських блогів росіян в 1,6 рази більше, ніж українців.

Блогінг дозволить не лише позбутися нудьги, але й знайти нових друзів зі всього світу.

Блоги як спосіб самовираження набувають все більшої популярності і в українських користувачів. При чому вони не тільки використовують їх для особистих записів, але і в професійних цілях. У зв'язку з скороченням ЗМІ це стало як ніколи актуальним [29].

Найпопулярніший серед наших співгромадян блог-сервіс – LiveJournal.com. Кількість щоденників і співтовариств українського походження перевищує 35 тисяч. Однак при реєстрації необов'язково вказувати місце проживання. Похибку статистики підсилює і той факт, що багато людей ведуть по кілька блогів. Але на LiveJournal всього лише близько 20% щоденників оновлюється раз на місяць або частіше. Тому зареєстрований користувач ще не прирівнюється до практикуючого блогера.

Дисперсія публіцистів по безлічі порталів ускладнює вивчення блогосфери. Такі інструменти для пошуку по блогах, як tech-norati.com, blogsearch.google.com, blogs.yandex.ru, не дозволяють виділити саме українських користувачів, щоб визначити хоча б кількість активних блогів.

Популярні служби щоденників серед українських користувачів.


Блог-сервіс

Українські користувачі

LiveJournal.com


35000

LiveInternet.ru

27500

Dnevnik.bigmir.net

11000

Drevo.uaportal.com

4000

Diary.ru

2500

Jeans.com.ua / blogs.php

2300

Dnevnik.org.ua

1200

Всього

83500


Спроба встановити чіткі рубежі української блогосфери може викликати дискусію. Більшість наших блогерів пишуть російською, україномовних журналів значно менше.

Автора віртуального щоденника не завжди цікавить зворотній зв’язок з читачем, запобігти якому допомагають опції заборони коментарів та обмеження кількості читачів, а також таке знакове для цього питання явище інтернет-простору як тлог – блог, в якому немає можливості залишити коментарі, отримувати інформацію про читачів, натомість можна залишати анонімні записи та зробити недоступними нотатки для будь-кого, окрім себе (електронна адреса сайту: http://www.mmmtasty.ru/main/about).

Щодо вікової та статевої приналежності ведення блогу як особистого щоденника, лічильник Technorail надає таку інформацію: 80% блогів у всьому просторі інтернет є он-лайн щоденниками персонального змісту, 67% аудиторії, яка веде і читає такі щоденники, є жінками 16-19 років [28].

Як бачимо, сьогодні блогінг належить до тих нових явищ, які мають цікаві перспективи розвитку.

Блогожурналістика в Україні.


Журналістський блог – дуже поширене явище в блогосфері.

Далеко не кожен інтернет-щоденник журналіста можна назвати «журналістським блогом». Розділимо блоги журналістів на кілька типів:


  1. Автор описує у своєму щоденнику особисте життя, практично не торкаючись професійних аспектів.

Наприклад, інтернет-щоденник телеведучого Сергія Стиллавіна (http://stillavin.livejournal.com/), Аврори (http://blogs.mail.ru/mail/vjavrora/) .

2. Блог може бути змішаним: автор говорить як про абстрактні теми, так і про професійні (приклад – блог Тіни Канделакі (http://tikandelaki.livejournal.com/), Євгена Гришковця (http://e-grishkovets.livejournal.com/).

3. Блог може бути присвячений виключно професійних питань журналістики або темами, ураженим в журналістських текстах (приклад – блоги публіцистів Сергія Жадана (http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/sirozha), Володимира Соловйова (http://vsoloviev.livejournal.com/), Сергія Мінаєва (http://amigo095.livejournal.com/).

4. Нарешті, існують блоги (як журналістів, так і нежурналістів), фактично дублюють функції традиційних ЗМІ: блог журнала Story (http://www.spletnik.ru/blogs/blog-zhurnala-story), блог о луганских медиа (http://lg_media.blog.top.lg.ua/), блог «Новой газеты» (http://novayagazeta.livejournal.com/)


Виділимо основні функції журналістських блогів:


  • Зв'язок з реальними і потенційними читачами. Зворотний зв'язок редакції з читачами завжди був важливим напрямком роботи журналістів. Інтернет надав нові можливості для такого спілкування: через електронну пошту, дискусії на інтернет-форумах, інтернет-месенджери і т. п. Журналістські блоги – ще одна форма такої взаємодії, яка дозволяє журналісту більш повно розкрити свої особисті та професійні якості. Спілкування в рамках блогу передбачає широкий тематичний спектр (дискусія можлива не тільки про опубліковані матеріали, а й на абстрактні теми), зазвичай носить регулярний характер (як правило, основну частку коментаторів у блогах складають постійні читачі), приваблює як реальних, так і потенційних читачів . Важливо, що можливість поєднувати у блозі приватне та професійне зближує журналіста зі своїми читачами, «олюднює» його.

  • Зв'язок з колегами по цеху. Журналістська спільнота представлена в блогосфері (і особливо в «Живому журналі») досить широко, блоги виявилися зручним майданчиком для внутрішньоцехового спілкування. Багато журналістів стверджують, що регулярно читають інтернет-щоденники своїх колег, що допомагає їм бути в курсі, що відбувається в медіасередовищі. У блогосфері регулярно піднімається питання про журналістську етику, в тих чи інших аспектах професійної діяльності журналістів.
  • Розвиток особистих і професійних якостей. У роботі журналіста тісно переплетено приватне та професійне. Розвиток таких людських якостей, як інтелект, комунікабельність, допитливість важливі для будь-якої людської діяльності, а в журналістиці і зовсім набувають особливого значення. «Добре пише не той, хто добре пише, а той, хто добре думає», – говорив Анатолій Аграновський. Вдумлива блоггерська діяльність сприяє розвитку таких якостей, збагачує інтелектуальний світ людини, розширює коло його спілкування. Поліпшуються й професійні якості: стилістично літературні навички, спостережливість, риторичні здібності, логіка і т. п.


  • Реклама власних текстів і видань. Це характерна картина для журналістських блогів: звертаючи увагу читачів блогу на свої матеріали, журналіст підвищує до них інтерес і прагне до більшого суспільного резонансу. Нерідко така реклама виявляється ефективною.

  • Реакція на цензуру та редакційну політику. Проблема свободи викладу думок і поглядів актуальна для сучасної журналістики. Ця свобода обмежена цензурою, самоцензурою і редакційною політикою. У цих умовах блог для журналістів є майданчиком, що допомагає публікувати свої оцінки без оглядки на стримуючі фактори. У даному випадку постає питання про корпоративну етику і наслідки для ЗМІ. Якщо журналіст газети, що входить в певну медіагрупу, в своєму блозі піддасть критиці власників цієї медіагрупі, чи не позначиться така поведінка на самому ЗМІ та його стосунки з засновниками? Тому певною мірою явище самоцензури характерно і для журналістських блогів.

  • Розкриття журналістської кухні. Ця функція, частково збігається з комунікативними функціями, викладеними вище. Мається на увазі, що журналіст може використовувати блог, щоб пояснювати принципи своєї журналістської роботи: методику вибору тем і збору інформації, роботи з джерелами, написання матеріалу. Такий підхід підвищує прозорість журналістської роботи, а значить, зміцнює довіру до текстів ЗМІ з боку читачів. Як приклад можна навести серію заміток «Майстер-клас» в блозі журналіста Дмитра Соколова-Митрича (http://smitrich.livejournal.com/).

  • Творча лабораторія. Журналісти відзначили, що використовують свій блог для написання чернеток текстів, запуску «пробних куль», перевірки тих чи інших тем. Це можна назвати онлайновою «творчою лабораторією». Вона дозволяє моментально отримувати відгуки читачів на результати тих чи інших журналістських експериментів.
  • Активний збір інформації. Збирати інформацію в блогосфері можливо не тільки пасивно, а й активно – ставлячи питання у власному блозі, проводячи опитування, випитуючи подробиці у очевидців тих чи інших подій [18].


Реалізація ідеї про необхідність формування нової публічної сфери в Україні вимагає всебічного осмислення, часу і потреби, що йде з боку інтелектуалів. А поки що публічна сфера виглядає так: журналісти-блогери – це одночасно ЗМІ, що інформують суспільство про картину світу з точки зору громадян, і жива середа, де дискутують, обговорюють, критикують.

Журналістський блог привертає увагу аудиторії тим, що автор широко відомий, володіє довірою публіки і створює з нею особливі корпоративні відносини, засновані на інтересі до деталей інформації, можливості неформальної дискусії, оцінки, критики. Якщо для читача інтернет-комунікація відкриває перспективи побути в ролі журналіста, то для журналіста – це середовище, в якому можна побути іншим, подивитися на інформацію очима свого читача. З одного боку, журналіст стає модератором соціальних процесів, з іншого, – каналом для комунікації громадян і фільтрації повідомлень.

Зміст журналістських блогів пов'язаний з економічною, політичною, соціальною тематикою, питаннями літератури, мистецтва, спорту. Журналіст веде мережевий щоденник з різних причин, і навряд чи ми зможемо вичленити один-єдиний мотив. Але вивчення вмісту блогів нового покоління журналістів показує, що ця практика розглядається більшістю з них як можливість самовисування, створення інтернет-репутації та додаткового заробітку. Для «ветеранів» журналістської професії блоги представляють інтерес як альтернативне джерело інформації. Для професіоналів, загартованих в умовах становлення Незалежної України, блогосфера пов'язана з діяльністю, вільною від політичного і догматичного тиску, з просуванням ідей і цінностей, що відображають питання професійної журналістської етики і соціальної місії журналістики.

Професійні журналісти відіграють одну з головних ролей у житті російсько- та україномовної блогосфери. Це служить ще одним доказом того, що Живий Журнал давно вийшов за рамки цифрового щоденника і відіграють все більш значну роль у житті суспільства.


В ЖЖ журналісти ведуть себе по-різному: одні не виходять з професійного образу, зберігаючи в своїх постах звичний офіціоз, інші тримаються досить розкуто, дозволяючи собі те, що ні за що б не пропустила телевізійна або друкарська цензура, треті і зовсім відверто заграють з користувачами, не гребуючи відкритих полемік, які не завжди проходять на високому культурному рівні. Однак, незалежно від поведінки журналіста-блогера в мережі, пости акул пера читати завжди цікаво, так як професійні журналісти часто знають небагато більше обивателів, і свою ексклюзивну інформацію часто «заливають» якраз в блоги, адже вона не завжди буває доречна в ЗМІ [25].

Журналістський блоггінг досі не отримав інституційного визнання в якості журналістського інструменту, однак виступає в якості альтернативного засобу професійного надання інформації. До теперішнього часу дослідники дійшли висновку, що «нові» і «професійні» медіа компенсують недоліки і доповнюють один одного, що призвело до своєрідної конвергенції. Дана конвергенція отримала назву блогожурналістіка.

На інформаційно-комунікативному рівні блогожурналіст має можливість представляти об'єктивну інформацію без оглядки на політику редакції і формат ЗМІ, висловлювати власну думку, коригувати або роз'яснювати його в ході дискусії з читачем, уточнювати інформацію у читачів (що вказує на пріоритет суб'єкт-суб'єктних відносин з аудиторією в відміну від переважно суб'єкт-об'єктних відносин у контексті «традиційних» медіа), безпосередньо орієнтуватися на запити і потреби читачів, коригувати можливі та актуальні інтерпретації його матеріалу.

 На текстовому рівні блогожурналіст працює з тими ж жанрами журналістського тексту, що і традиційний журналіст – замітки, репортажі, статті, огляди, рецензії і т.д. Однак, на наш погляд, блог-тексти відрізняються від традиційних журналістських не так жанровими ознаками, скільки відкритістю, гіпер- і інтертекстуальністю, смисловою мобільністю (можливістю реінтерпретації його основного змісту), нелінійністю.

ДЖЕРЕЛО:

Дипломна робота на тему ,,Блогосфера як чинник формування публічної комунікації”.

Виконала студентка 5 курсу, групи Ж

Кириченко Карина Володимирівна

Керівник кандидат філол. наук,

доцент Федотова Наталія Михайлівна