vchilka.in.ua 1


Практична робота № 4

ПРОЕКТУВАННЯ ПРИМІЩЕННЯ ВІДДІЛУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Мета роботи: засвоїти методику і методи розрахунку необхідних санітарних умов праці робочого місця оператора персонального комп'ютера (ПК).

Завдання: у проектованому приміщенні необхідно розмістити робочих місць, оснащених ПК.

Вихідні дані: площа приміщення на одне робоче місце має бути 6 м2, а об'єм приміщення на одне робоче місце має бути не менше 24 м3.

Варіанти завдань для проведення розрахунків наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Варіанти завдань

Варіанти завдань

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Кількість робочих місць,


2

3

4

5

6

7

2

3

4

5

6

7

Висота приміщення, , м

2,6

2,7

2,8

2,9

3,0

2,6

2,7

2,8

2,9

3,0

2,6

2,7

Рівень робочої поверхні, , м

0,5

0,6

0,7

0,5

0,6

0,7

0,7

0,6

0,5

0,5

0,6

0,7

Освітленість, , лк

300

320

340

360

380

400

420

440

460

480


500

520

Варіанти завдань

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

Кількість робочих місць,

2

3

4

5

6

7

2

3

4

5

6

7

Висота приміщення, , м

2,8

2,9

3,0

2,9

2,8

2,7

2,6

2,6

2,7

2,8

2,9

3,0

Рівень робочої поверхні, , м

0,7

0,7

0,6


0,6

0,5

0,5

0,6

0,5

0,7

0,7

0,7

0,6

Освітленість, , лк

520

500

480

460

440

420

400

380

360

340

320

300

Крім того, до організації робочих місць висуваються особливі вимоги:

1. Відстань між робочими місцями з бічних сторін повинна бути не менше 1,2 м, при розташуванні користувачів послідовно - не менше 2-х метрів, обличчям один до одного - не менше 0,6 м.

2. Розміщувати ПК екраном до вікна не допускається, оскільки це створює тінь і відблиски на екрані монітора.

3. Розміщувати ПК близько до стіни не рекомендується, тому що користувач не зможе проробляти зорові вправи. Також стіна відображає електромагнітне випромінювання від ПК на користувача.

4. Робоче місце, оснащене ПК, не повинна розміщуватися так, щоб користувач знаходився обличчям до вікна, що створює незручності і додаткове навантаження на очі.

5. Користувачі будуть заважати один одному, якщо вони знаходяться спиною до спини.

6. Природне освітлення повинно перебувати з лівого боку, також допускається і з правого.

Після вибору варіанта завдання, згідно умов 6 м2, 24 м3 і особливих вимог, що зазначені у пунктах 1-6, приймаємо визначені відповідні розміри приміщення, або вихідні дані для розрахунків, які заносимо у табл. 2.


Таблиця 2

Вихідні дані для розрахунків

№ варіанту

Кількість робочих місць,

Довжина,

, м

Ширина,

, м

Висота приміщення, , м

Площа приміщення,

, м2

Об’єм приміщення, , м2






















У відповідності з перерахованими вимогами виконуємо проект приміщення відділу інформаційних технологій (приклад розміщення операторів ПК показаний на. рис. 1).

Згідно з даними табл. 2 креслимо ескіз схеми проектованого приміщення відділу інформаційних технологій (схема розміщення операторів ПК відділу інформаційних технологій) згідно з рис. 1 із зазначенням відповідних розмірів, дотримуючись при цьому вимоги пунктів 1-6.



ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ
1. РОЗРАХУНОК ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ МЕТОДОМ КОЕФІЦІЄНТА ВИКОРИСТАННЯ СВІТЛОВОГО ПОТОКУ
Проведемо розрахунок штучного освітлення в наступному порядку:

1.1. Вибираємо систему освітлення.

У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях, у разі переважної роботи з документами, дозволено застосування системи комбінованого освітлення (до загального освітлення додатково встановлюються світильники місцевого освітлення, призначені для освітлення зони розташування документів).

У зв'язку з тим, що робота виконуватися на всій поверхні робочого столу і немає необхідності в кращому освітленні окремих ділянок, застосовуємо систему загального рівномірного освітлення.

1.2. Вибираємо джерело світла.

Існують безліч типів ламп. Лампи розжарювання недовговічні і освітлюють невелику площу. Люмінесцентні лампи створюють рівномірне освітлення і довговічні. Галогенні лампи довго розпалюються, створюють яскравий спрямований потік світла.

Тому вибираємо люмінесцентні лампи, які забезпечують рівномірну освітленість на робочій поверхні.

1.3. Вибираємо тип світильників і визначаємо висоту підвісу над робочою поверхнею столу (рис. 2).

Для приміщення з нормальними умовами середовища, які добре відображають світло стінами та стелею, вибираємо світильники ШОД на 2 лампи 40 і 80 Вт розсіяного світла з захисним кутом 30 ° (однаково для всіх варіантів завдання).

Найменша допустима висота над підлогою у світильника ШОД становить 2,5 м.

- висота приміщення, м;

= 0,5 м - конструктивний розмір звисання світильника ШОД відносно стелі за технічною характеристикою;

- рівень робочої поверхні (взяти за варіантом завдання), м;

- висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м.

Визначаємо висоту підвісу світильника (м) над робочою поверхнею за формулою:

. (1)

1.4.Визначаємо освітленість на робочих місцях.

Відповідно СНіП 23.05-95 освітленість на робочих місцях повинна бути в межах = 300…500 лк. Освітленість взяти за варіантом завдання.

1.5. Визначаємо коефіцієнт запасу для даних виробничих умов.

Коефіцієнт запасу для приміщення з незначними виділеннями пилу = 1,5.

1.6. Визначаємо необхідну кількість світильників і їх потужність.

Розміщення освітлювальних приладів розраховуємо наступним чином.

Відстань між світильниками (м) розраховуємо за формулою

, (2)

де 1,1 ... 1,3 - коефіцієнт, що залежить від типу кривої сили світла, або оптимальна (найкраща) відстань між світильниками.

Кількість рядів світильників (шт.) в приміщенні розраховуємо за формулою:

. (3)


Кількість світильників у ряді (шт.) визначається за формулою:

, (4)

де 2,0 м - довжина світильника ШОД за технічною характеристикою.

Загальну кількість світильників (шт.) знаходимо за формулою:

. (5)

1.7. Визначаємо сумарний світловий потік всіх ламп.

Сумарний світловий потік (лк м2) всіх ламп розрахуємо методом коефіцієнта використання світлового потоку за формулою:

, (6)

де 1,4 ... 1,6 - коефіцієнт запасу; 0,9 - коефіцієнт нерівномірності освітлення люмінесцентної лампи; - коефіцієнт використання світлового потоку для світильників ШОД.

Для світильників ШОД коефіцієнт відображення світла від стелі становить = 70-50%, стін = 50% і робочої поверхні = 30-10%. З урахуванням коефіцієнта нерівномірності освітлення люмінесцентної лампи, коефіцієнтів відбиття світла від стелі , стін і робочої поверхні приймаємо 0,46.


Світловий потік, однієї лампи (лк м2), знаходимо за формулою:

, (7)

де - кількість ламп в одному світильнику, шт.

За технічною характеристикою люмінесцентних ламп вибираємо потужність лампи світильника ШОД. Враховуючи вимоги пунктів 1-6, креслимо схему розміщення світильників у приміщенні. Приклад розміщення 12 світильників ШОД з двома лампами в одному світильнику наведено на рис. 3, де світильники розміщенні в 3 ряди на відстані 2,0 м один від одного, 1,0 м від довжини стіни і 1,0 м від ширини стіни .
2. РОЗРАХУНКІВ АВАРІЙНОГО ОСВІТЛЕННЯ
Необхідна кількість світильників для аварійного освітлення розраховується методом світлового потоку за формулою

, (8)

де мінімально-необхідну освітленість для продовження роботи персоналу на ПК приймають рівною 20 лк, а для евакуації людей з приміщення 0,5 лк.
3. РОЗРАХУНОК НЕОБХІДНОГО ПОВІТРООБМІНУ ДЛЯ ВИДАЛЕННЯ

НАДЛИШКОВОГО ТЕПЛА
Завдання: у проектованому приміщенні, в якому розміщено робочих місць, які оснащені ПК, необхідно провести розрахунки необхідного повітрообміну для видалення надлишкового тепла.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ


Розрахунок необхідного повітрообміну для видалення надлишкового тепла визначається:

, (9)

де – необхідний повітрообмін, (м3/ч); – надлишкове тепло, (ккал/ч); = 1,206 кг/м3 – ідеальна маса притічного повітря; = 0,24 ккал/кг град. – теплоємність повітря; – різниця температури надлишкового повітря і притічного повітря, град.

Кількість надлишкового тепла (ккал/ч) розраховується за формулою:

, (10)

де – тепло, яке виділяється обладнанням; – тепло, яке виділяється освітленням; – тепло, яке виділяється операторами ПК і клієнтами в проектованому приміщені; – тепло, яке надходить в приміщення за рахунок сонячної радіації; – тепловіддача природнім шляхом.

Кількість тепла, яке виділяється обладнанням (ккал/ч), розраховується за формулою:


, (11)

де – сумарна потужність, яка необхідна для роботи обладнання, кВт; – коефіцієнт переміщення тепла в приміщенні.

Сумарна потужність, яка необхідна для роботи обладнання (кВт), визначається

, (12)

де – номінальна потужність одного комп’ютера, кВт; – коефіцієнт затрат встановленої потужності, який враховує перевищення номінальної потужності над фактично необхідною; – коефіцієнт завантаження, тобто відношення величини середніх затрат потужності до максимально необхідної потужності; – коефіцієнт одночасності роботи обладнання.

Тоді, згідно (12), кількість тепла, яке виділяється обладнанням (ккал/ч), можна розрахувати

, (13)

при цьому добуток виразу чотирьох коефіцієнтів , при проведені приблизних навчальних розрахунків можна приймати рівним 0,25, а встановлена номінальна потужність , яка затрачується одним комп’ютером, наведена в варіанті завдання, табл. 3


Таблиця 3

Варіанти завдання

Варіанти завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Встановлена потужність,

0,2

0,3

0,4

0,5

0,5

0,4

0,3

0,2

0,2

0,3

0,4

0,5

Варіанти завдання

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

Встановлена потужність,


0,5

0,4

0,3

0,2

0,2

0,3

0,4

0,5

0,5

0,4

0,3

0,2

Кількість тепла, яке виділяється системою освітленням(ккал/ч), визначається

, (14)

де – сумарна потужність освітлювальної установки, кВт; – коефіцієнт переведення електричної енергії в теплову (для люмінесцентних ламп = 0,46-0,48); – коефіцієнт одночасності роботи (при роботі всіх світильників = 1,0); = 0,7-0,8 – коефіцієнт потужності світильників.

Сумарна потужність освітлювальної установки розраховується за формулою:

, (15)

де – потужність однієї освітлювальної установки, кВт.

Тоді, згідно з (15), кількість тепла, яке виділяється системою освітленням (ккал/ч) можна розраховувати за формулою:


. (16)

Кількість тепла, яке виділяється операторами ПК і клієнтами в проектованому приміщені (ккал/ч) розраховується за формулою:

, (17)

де – кількість клієнтів, які знаходяться в проектованому приміщенні, чол.; – тепловіддача однієї людини, ккал/ч.

Приймаємо тепловіддачу однієї людини = 50 ккал/ч, яка відповідає легкій категорії робіт і температури повітря в приміщенні = 23°С.

Кількість тепла, яке надходить в приміщення за рахунок сонячної радіації (ккал/ч), розраховується за формулою:

, (18)

де – кількість вікон в приміщенні, шт.; – площа одного вікна, м2; – кількість сонячної радіації, яка проникає через засклену поверхню вікон, ккал/ч.

Приймаємо кількість сонячної радіації, яка проникає через засклену поверхню вікон = 65 ккал/ч, яка відповідає вікнам з подвійним освітленням, дерев’яними рамами і, які виходять на Північний захід з географічними координатами 45° широти і 300 довготи.


Висоту вікна (м) приймаємо рівною (м). Ширину вікна (м), кількість вікон приймаємо згідно з рисунком 1.

Якщо немає ніяких додаткових умов відносно тепловіддачі природнім шляхом, тоді можна прийняти, що = 0.

Різниця температур надлишкового повітря і притічного повітря вибирається залежно від теплонапруженості повітря (ккал/ч м3), яка знаходиться за формулою

. (19)

При < 20 ккал/ч м3, = 60 С.

Знайдемо необхідний повітрообмін за тепло видатками від машин, людей, сонячної радіації і штучного освітлення за формулою (9).

Далі знаходимо кратність повітрообміну за формулою:

. (20)

Якщо кратність повітрообміну < 10, відповідно, повітрообмін відповідає встановленим вимогам і навпаки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. СанПіН 2.2.2. 542 - 96 "Гігієнічні вимоги до відео - дисплейним терміналам до ПЕОМ та організації роботи".

2. СНиП 23.05 - 95 "Природне і штучне освітлення".

3. ГОСТ Р 509.23 - 96 "Природне і штучне освітлення".