vchilka.in.ua 1
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 12


Тема: УСНА ПРОФЕСІЙНА КОМУНІКАЦІЯ

Мета: з'ясувати види нарад та вимоги щодо їх проведення; познайомитися з вимогами щодо організації і проведення юридичних консультацій та прийому відвідувачів; визначити види та мовні особливості публічного виступу; познайомитися з правилами ведення телефонної розмови; навчитися правильно вживати слова з префіксами в, у та прийменники в – у, і – й відповідно до мелодійності української мови; Навчитися правильно писати і вживати частку не; навчитися грамотно писати і правильно оформляти договір.

План


  1. Нарада: види та вимоги щодо проведення.

  2. Вимоги до організації та проведення юридичних консультацій тощо.

  3. Прийом відвідувачів: організація та проведення.

  4. Публічний виступ: а) види публічних виступів; б) підготовка до виступу; г) мовна специфіка; д) виголошення промови в суді.

  5. Ділова телефонна розмова, її етапи та вимоги до неї.

  6. Чергування в – у, і – й.

  7. Правопис частки не з різними частинами мови.

  8. Договір: визначення, реквізити, правила укладання.


Завдання

На практичне заняття підготуйте всі матеріали для виставлення останнього модуля, підготуйтеся до виконання робіт, які не були зроблені протягом семестру.

1. Користуючись дидактичними матеріалами, виконайте самостійну роботу (пункти 6,7).

2. Виконайте вправи:

2.1. Виправте помилки у словосполученнях і висловлюваннях і запишіть правильні конструкції.

Обобщати питання; рядом з іншими; провірка документів; при допомозі; одобрити рішення; піднімати питання; по ініціативі; не дивлячись на обставини; здавати екзамен; нанести шкоду; подорожуючи по нашим селам; розкажу другим разом; вискажи свою думку; треба воплотити цей задум у життя; ваше кінцеве рішення.

2.2. Спишіть, вибираючи у або в, і або й. Поясніть свій вибір.


1. На траві і/й квітках росинки. 2. Нема у/вже тієї хатинки. І\Й я в сивині, як у/в сні (Д.Павличко). 3. У/В Італії багато пам'яток старовини. 4. Десь у/в хлібах кричав перепел. 5. Не спитавши броду, не сунься у/в воду. 6. Ольга і/й Йосип – друзі. 7. Одягнена у/в хвою, шумить дрімуча тайга. 8. Квітли вишні і/й одцвітали. 9. Куди, для чого, хто і/й як? (М.Рильський)

2.3. Спишіть, вибираючи у або в, і або й. Поясніть свій вибір.

Розлягтися у/в траві; прочитати у/в оголошенні; у/ввійти до хати; поїхати у/в У\Вгорщину; батьки і/й діти; уступ – вступ; уклад – вклад; план почав у/втілюватися; раз у/в раз; вдарив у/в груди; вдячні за у/все.

2.4. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть правопис не
та ні. Поясніть розділові знаки.

1. Сонце ще (не)встигло сісти, а в сосновому бору вже смеркло (О.Бойч.) 2. І здавалось з (не)терплячки), що часи спинились, що колеса з моїм возом зовсім (не)котились (П.Граб.) 3. Життя іде, (не)зупиняється, і (ні)що (не)може його зупинити. 4. Він правді дивився у вічі, (не)щадно він кривду разив (М.Рил.) 5. Ідучи так довгенько, переходили через (не)велике село (Г. К.-Осн.) 6. Йдуть у море кораблі, в морі хвилі (не)малі, (не)малі вали. (П.Вор.) 7. Вчителька (не)примітна стояла, зливаючись у темряві з (не)великим, плетеним з лози, тином. (С.Скл.) 8. Жодна хмаринка (не)затьмарювала ясного неба. (О.Бойч.) 9. (Не)перестаючи два дні йшов сніг.

3. Індивідуальна робота: укладіть договір (на вибір), назвіть реквізити та особливості укладання.
Дидактичні матеріали
Чергування у – в

В українській мові чергуються як прийменники у, в,
так і префікси у-, в- у словах.

У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

а) між приголосними (наш учитель);

б) на початку речення перед приголосним (У лісі.);


в) незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученням літер льв, св, тв, хв і под. (Сидимо у вагоні);

г) після паузи, що на письмі позначається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним.

В уживається для того, щоб уникнути збігу голосних:

а) між голосними ( Була в Одесі);

б) на початку речення перед голосними;

в) після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хв і под.) (пішла в садок).

У – В не чергуються:

а) в словах, що вживаються тільки з в або тільки з у (вдача – удача, слова мають різне значення);

б) у власних іменах і в словах іншомовного походження.
Чергування і – й

Сполучник і та початковий ненаголошений і в ряді випадків чергуються з й у тих же позиціях, що і у – в.

І вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

а) після приголосного або паузи, що на письмі позначається крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед словами з початком приголосним звуком (пам'ять і серце);

б) на початку речення.

Й вживається, щоб уникнути збігу голосних:

а) між голосними ( Ольга й Андрій);

б) після голосного перед приголосним (великого й малого).

Чергування і – й не буває:

а) при зіставленні понять (війна і мир);

б) перед словом, що починається на й, є, ї, ю, я (ти і я);

в) після паузи.

Правопис частки не з різними частинами мови

Написання не разом


Написання не окремо

Не пишеться разом:

а) з усіма частинами мови, якщо слово без не не вживається: негода, негайний, неволити;

б) з іменниками, прикметниками, прислівниками, займенниками, дієсловами (без залежного слова), якщо з не вони набувають протилежного значення (його часто можна замінити синонімом): недоля (лихо), нешвидкий (повільний), недобре (погано), неабиякий, непідписаний документ;

в) у складі префікса недо-, який означає неповноту дії, стану чи ознаки: недобачати, недоказаний, недоїдок;

г) з деякими службовими частинами мови: неначе, немов, невже, нехай.

Не пишеться окремо:

а) з дієсловами, дієприслівниками, займенниками, числівниками, службовими частинами мови: не співав, не малюючи, не мої, не п'ять, не завтра, не лише;

б) з іменниками, прикметниками, прислівниками, дієприкметниками при наявності протиставлення: не друг, а ворог; не глибокий, а мілкий;

в) з дієприкметниками, якщо вони мають при собі залежні слова або коли виконують функцію присудка: не спростований ніким факт, робота не виконана.



ДОГОВІР

Договір – документ, що фіксує домовленість між двома чи кількома партнерами про взаємне зобов'язання.

Цивільний кодекс передбачає такі договори: купівлі-продажу, позики, ви наймання житлового приміщення, підряду, постачання, приватизації житла та нежитлових приміщень, оренди. Окрему групу становлять договори банківської діяльності: договір на здійснення кредитно-розрахункового обслуговування, договір про депозитний вклад, кредитний договір.
Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок.

3. Місце укладання.


4. Дата.

5. Текст, який містить:

- повні назви сторін, їх представників (прізвище, ім'я, по батькові), повноважень, на підставі яких вони діють;

- термін виконання,

- кількісні та якісні показники,

- вартість робіт (продукції) і загальну суму,

- порядок розрахунків між сторонами,

- відповідальність сторін,

- порядок і місце розв'язання суперечок,

- форс-мажорні обставини.

6. Відомості сторін: юридичні адреси установ або паспортні дані осіб.

7. Підписи сторін.

8. Печатка однієї або всіх установ, які укладають договір.
Правила написання й оформлення договорів:


  • Договір вважають чинним тоді, коли сторони дійшли згоди з усіх пунктів і оформили його письмово.

  • Договір може бути укладеним між приватними особами й організацією та між організаціями.

  • Пункти договору повинні тлумачитися однозначно.

  • Усі підписи повинні бути розшифрованими.

  • Грошові суми вказуються цифрами і літерами.