vchilka.in.ua 1 2 3 4

1)Інструкція з охорони праці для студентів зайнятих виконанням монтажу радіоапаратури в


2)Інструкція “З охорони праці для студентів зайнятих пайкою в електрорадіомонтажній майстрені”

3)Організація робочого місця електромонтажника, монтажний інструмент.

4)Монтажні та обмоточні провода та ізоляційні матеріали, які використовуються для ізоляції проводів.

5)Маркування проводів, жил кабелів та ЕРЕ.

6)Припої та флюси, їх класифікація.

7)Лаки, клеї, компаунди та їх застостосування.

Технічна документація.

8)Загальні відомості про технічну документацію.

9)Технічна документація яка застосовується при зборці.

10)Структурні,функціональні та принципові схеми

11)Схеми з’єднання,підключення та розміщення

з'єднань (монтажні) — схеми, що показують з'єднання складових частин виробу і визначають типи проводів, кабелів і джгутів;

підключення — схеми, що показують зовнішні підключення виробу (напр.електрична схема підключення);

загальні — схеми, що визначають складові частини комплексу і з'єднання їх між собою;

розташування — схеми, що визначають відносне розташування складових частин виробу;

12)Умовні графічні позначення в електричних схемах

Електромонтаж вузлів та блоків

13)Конструктивно-технологічні вимоги пред’явлені до електромонтажу.

14)технологія підготовки до монтажу проводів та кабелів

15)Монтаж штепсельний з’єднань та екранованих проводів

16)Вимоги пред’явлені до монтажу з’єднань по СТП

18)Вимоги пред’явлені до жгутів по СТП

19)Розділення,з’єднання,відгалуження та окенціювання проводів

20)Будова паяльника,підготовка паяльника до роботи та технологія пайки та лудіння

21)Вимоги до флюсів та припоїв

22)Підготовка радіоелементів до пайки

23)Вимоги пред’явлені до паяльних з’єднань

24)Вхідний контроль та підготовка електрорадіоелементів до монтажу

Пайка електронного обладнання


25)Ручна та механізована пайка

26)Вимоги пред’явлені до пайки монтажних з’єднань по СТП

Висока стабільна якість паяних з’єднань досягається при виконанні наступних вимог:

27)Пайка електромонтажних з’єднань

28)Контроль якості паяльних з’єднань та вологозахист друкованих вузлів

Будова та монтаж освітлювальних

Електроустановок

29)Електромонтажні вироби та матеріали

30)Електроустановочні вироби та освітлювальні прилади

31)Запобіжники та автомати

32)Проводи,шнури та кабелі та шини для внутрішніх електропроводок

33)Схеми освітлювальних та силових електроустановок

34)Електричні вимірювальні прилади та їх застосування

35)Вимірювання напруги,струму та опору

Будова та монтаж електроапаратів

36)Трансформатори та дроселі та їх призначення

37)Комутаційні деталі та пристрої

38)Електромагнітні та теплові реле

39)Контактори та магнітні пускачі

Будова та монтаж електричних машин

40)Трифазний асинхронний двигун з коротко замкнутим ротором

41)Апарати та схеми ручного управління електродвигуном змінного струму

42)Схема управління трьохфазним асинхронним електродвигуном за допомогою контактора та його реверсуванню

43)Схеми дистанційного управління струмоприймачами та релейний захист

44)Реверсивний запуск асинхронного двигуна в однофазній мережі та його тепловий захист

45) Перша допомога при ураженні струмом.

46)Електричний струм напруга та їх визначення

47) провідники, напівпровідники та діелектрики.

1)Інструкція з охорони праці для студентів зайнятих виконанням монтажу радіоапаратури в електрорадіомонтажній мастерні

Загальні вимоги :

При виконанні радіомонтажних робіт необхідно виконувати основні правила про охороні праці. Найбільш небезпечні ураження електрочним струмом. Дія струму на організм людини залежить від сили стуму , частоти, напруги, часу дії, у силах проходження стуму й індивідуальних особливостях людини. Чим більша сила стуму , тим більша небезпека (І=0,1 А і більше, як правило смертельне для людини)


Чим більша напруга тим менше опір шкіри. Відносно небезпека є напруга не більша 40В (для сирих приміщень 12В). Більш вищі напруги, які особливо використовуються в виробництві- 220 та 380В можуть визвати смерть.

Безпека дії струму збільшується зі зменшенням частоти струму (найбільш небезпечна для людини- струм промислової частоти) та зі збільшенням часу дії стуму на людину. Струм високих частот (50КГц і більше) не смертельний але можуть викликати сильні опіки.

Перед початком роботи:

1, Привести до порядку свій робочий одяг: застебнути рукава, заправити одяг так, щоб не було розвиваючих кінців.

2, Ознайомитись з роботою і підготувати інструмент , приладдя та матеріали:

А) терпуги, викрутки повинні мати дерев’яні ручки з кінцями або пластмасові ручки.

Б) ударні інструменти не повинні мати прищик, наклепів.

В) електричний інструмент повинен використовувати при повній його справності і при робочій напрузі 42В

Впевнитись, що робоче місце достатньо освітлене і не буде сліпити очі. Напруга місцевого освітлення не повинне перевищувати 36В, переносних ламп не повинна перевищувати 12В

Уважно оглянути робоче місце, прибрати всі заважаючи робочі інструменти.

Слідкувати за тим, щоб підлога на робочому місці була була рівна і не слизька.

Під час роботи:

Будь уважним, не займайся сторонніми справами і розмовами і не відволікай увагу інших.

Виконуй тільки ту роботу, яка доручена майстром.

Уважно вивчити схему блока та визначити розташувати усіх белемнів

Перевірити справність джерела живлення та наявність запобіжників і вимикачів.

Забороняється

А) Перевірити на дотик наявність напруги та нагрівання струмоведучих частин.

Б) Використовувати з’єднання проводів з пошкодженою ізоляцією.

В) Проводити пайку і монтаж в схемі в схемі, яка знаходиться під напругою.

Г) вимірювати струм і напругу не ізольованими


Д) підключати прибори та блоки, які знаходяться під напругою.

Е) міняти запобіжники у ввімкненому пристрої

Після закінчення роботи:

Привести в порядок своє робоче місце

Здати зміну і доповісти майстру про всі недоліки, що були в роботі.

Зняти спецодяг і вимити руки з милом

Виходити з майстерні тільки після дозволу майстра.

2)Інструкція “З охорони праці для студентів зайнятих пайкою в електрорадіомонтажній майстрені”

Загальні вимоги:

Студенти повинні знати:

Паяльні роботи з матеріалами, які містять у собі свинець супроводжуються виробничого середовища на робочих місцях і в приміщеннях а також робочих поверхонь на шкірі рук працюючих зі свинцем.

Велика кількість свинцю, яка знаходиться у повітрі, а також, яка потрапила в організм людини в наслідок забруднення рук може визвати хронічне отруєння.

Свинець , як складова частина припою випаровуючи утворює аерозолі, які можуть потрапити в організм через шкіру рук , а також органи дихання, травлення. Всі речовини по небезпечності діляться на чотири класи.

Свинець відноситься до першого класу ( надмірно небезпечної речовини), тому. Що являється речовинного надмірно небезпечною.

Перед початком роботи:

Приготувати робоче місце: розташувати інструмент, приладдя в зручому порядку.

Одягнути спецодяг.

Робочу починать тільки з дозволу майстра виробничого навчання.

Під час роботи:

З метою профілактики отруєння свинцем серед студентів, які зайняті пайкою дрібних виробів потрібно виконувати такі вимоги:

Бути уважним і обережними під час пайки. Припої, флюс, інструменти і вироби, які покриті припоєм повинні обов’язково зберігатися на робочих місцях в спеціальних ящиках.

Не допускається, щоб використані в процесі роботи серветки та ганчірки, які можуть бути забруднені свинцем

повторно використовувались.


Обов’язково виконувати пайку або лудіння при включенні вентиляції.

При виконанні пайки і лудіння свинцевими припоями студенти повинні працювати в халатах. Зберігання халатів повинно бути окремо від іншого одягу.

Забороняється вхід в приміщення для приймання їжі, їдальні і буфету в робочому одязі.

Обов’язково мити руки перед прийманням їжі, а також після закінчення занять пов’язаних з пайкою.

Забороняється в приміщеннях де виконується пайка прийняття їжі та питної води, а також куріння.

Забороняється в ящиках призначених для зберігання інструменту зберігати особисті речі студентів.

Студенти повинні дотримуватися правил запобігання ураження електричним струмом під час роботи з електропаяльником і лудилкою. Напруга у паяльнику не повинна бути вище 42В, паяльник повинно тримати на підставці.

Під час пайки або лудіння необхідно приймати заходи застерігаючи від опіків. Пам’ятай: температура робочої частини паяльника або лудили досягає 360 град.

З метою запобігання перегріву паяльника, що може призвести до підвищеного випаровування свинцю необхідно відключити його від напруги. Дозволена температура жала паяльника не повинна перевищувати 250-260 град.

Температура розплавленого припою в лудилці не повинна перевищувати температуру плавлення припою (235-275 град.) більш ніж на 100-110 град. Перегрів у лудилці можна контролювати за допомогою соснової або березової лучинки при нормальній температурі припою не більше за 350 град. Якщо температура припою вище допустимої, то лучинка обвуглюється або висихає. Час занурення лучинки у ванну 3 сек.

Наявність домішок других металів у ванні або лудилці, наприклад міді, підвищує випаровування свинцю. Для того щоб запобігти цьому ванна або лудила повинні періодично не менш ніж 1 раз на тиждень очищатись від домішок.

після закінчення роботи

Вимкнути електропаяльник з мережі

Робоче місце і тару для лудіння прибрати


Провести вологе прибирання

Вимити руки проточною водою з милом

З майстерні виходити тільки з дозволу майстра

3)Організація робочого місця електромонтажника, монтажний інструмент.

Робочий стіл електромонтажника в даний час має бути не просто звичайним столом, а багатофункціональним предметом промислової меблів, який забезпечує комфортність роботи робітника, зручне розташування всіх необхідних приладів та інструменту, надійність, відповідність нормам безпеки праці, хороше освітлення і антистатичну захист. Більшість робочих столів, що випускаються сучасними виробниками промислової меблів, являють собою легкособіраемую конструкцію, яку можна легко видозмінювати відповідно з поставленими завданнями. Металеві елементи столу мають бути покриті спеціальними порошковими фарбами, розсіюючими заряд. При установці такого столу на лінолеум або спеціальний антистатичний килимок заряд стікає по ніжок столу і додаткове заземлення не потрібне.

У процесі електромонтажних робіт оператору часто доводиться виконувати всілякі паяльні роботи, в ході яких виділяються шкідливі для здоров'я речовини. Наприклад, в паяльному димі містяться частинки каніфолі, яка може викликати астматичні задуха навіть у практично здорової людини. У паяльному димі також присутні шкідливі гази, зокрема формальдегід, який є не тільки алергеном, але і сильним канцерогеном. Та й сама наявність диму впливає на освітленість робочого місця, що впливає як на зір, так і на якість робіт. Тому оснащення робочого місця електромонтажника ефективними димоуловітелямі - вимога обов'язкове. Сучасні димоуловітелі - це не просто витяжка, це сучасна система очищення повітря із застосуванням високоякісних фільтрів, які абсорбують домішки і запахи. Що входить в систему димопріемнік має можливість фіксації в будь-якому положенні щодо місця пайки і повинен бути встановлений таким чином, щоб він видаляв паяльний дим до того, як його відчує робітник.

Дуже важливу роль в організації роботи електромонтажника грає оптимальне освітлення. Освітлювальні системи повинні забезпечувати рівномірність освітлення, правильну передачу кольорів і хороше придушення відблисків. Блискучі металеві предмети, з якими працює електромонтажник (контакти, висновки і т.п) відбивають світло лампи прямо йому в очі. Що призводить до погіршення зору, тому точкові джерела світла на робочому місці використовувати не можна. Площа джерела світла повинна бути великою, з можливістю фіксації його в будь-якому положенні. При виконанні особливо точних робіт і робіт з дуже дрібними деталями робочий стіл повинен бути обладнаний спеціальною оптикою. Для цього існують спеціальні світильники з лінзою з різним ступенем збільшення, що досягає 17 діоптрій, що дає збільшення зображення на 500%.


Причиною відмов електронного вироби дуже часто стає електростатичний заряд, тому забезпечення на робочому місці повної електростатичної безпеки є обов'язковою умовою. До методів забезпечення антистатичного захисту належить виділення антистатичної робочої зони. Слідуючи рекомендаціям www.nike-med.ru, в зоні робочого місця підлога повинна бути покритий антистатичним лінолеумом, стіл також повинен має настільний заземлений килимок з проводять заряд верхнім шаром і розсіює нижнім шаром. Електромонтажник повинен обов'язково мати антистатичний браслет, який підключений до розетки настільного килимка.

Основні електромонтажні матеріали.

4)Монтажні та обмоточні провода та ізоляційні матеріали, які використовуються для ізоляції проводів.

Монтажні проводи застосовують для монтажу електричних апаратів, приладів, причому кріплення цих проводів роблять нерухомим.

Струмоведучі жили монтажних проводів ізолюють капроновими, лавсановими або скляними нитками, полівінілхлоридом, поліетиленом. У проводах деяких марок пластмасова ізоляція захищена оболонкою з капрону або жили спочатку обмотані нитками з триацетатного шовку, а потім на обмотку нанесена ізоляція з полівінілхлориду або поліетилену. Ізоляцію з полівінілхлоридних і поліетиленових матеріалів частіше роблять суцільною - із пластикату, але застосовують також плівки з цих матеріалів (плівкова ізоляція). Монтажні проводи залежно від призначення бувають лакованими й екранованими.

Площа перетину жил монтажних проводів невелика - від

0,          05 до 6 мм2, тому що вони не призначені для великих стру- мових навантажень. Кількість ізольованих одна від одної жил не більше трьох.

Важливою характеристикою монтажних проводів є їх зовнішній діаметр. Промисловість випускає монтажні проводи з зовнішнім діаметром від 0,8 до 5,8 мм.

Марки монтажних проводів записують таким чином: на першому місці зазвичай ставлять літеру М - провід монтажний (виключення складають деякі проводи з пластмасовою ізоляцією, у позначенні марки яких літера М відсутня). Інші літери вказують на матеріал, із якого зроблена ізоляція, і деякі інші особливості побудови проводу, а саме:


Ш - ізоляція з поліамідного шовку;

С - ізоляція зі скловолокна;

Ц - плівкова ізоляція;

В - полівінілхлоридна ізоляція;

П - поліетиленова ізоляція;

Л - провід лакований;

Е (якщо вона стоїть за літерою М) - провід емальований

Е (якщо вона стоїть на останньому місці) - провід екранований

Обмоткові проводи призначені для обмоток електромашин і апаратів, трансформаторів тощо. Виготовляють їх з міді або алюмінію, їхній переріз — круглий або прямокутний, ізоляція — емалева, скловолокниста, паперова, бавовняна тощо. Є проводи обмоткові високовольтні (напруга понад 1000 В) з нагрівостійкою ізоляцією (лавсановою плівкою) і високочастотні (частота від десятків кілогерц до сотень мегагерц).

Залежно від матеріалу, з якого виготовлена ​​ізоляція, виділяють наступні її типи.

Гумова, поліетиленова, полівінілхлоридна, фторопластова. Нестандартні типи ізоляції - з лаку, полістиролу, шовку, окису магнію.

5)Маркування проводів, жил кабелів та ЕРЕ.

Досить непогано зарекомендували себе засобом маркування різних кабелів і проводів є кабельні бирки. Це невелика пластинка з нанесеною потрібною інформацією про кабель, що закріплюється до нього яким-небудь кріпленням (напр., пластиковим хомутом).

Безперечною перевагою використання кабельної бирки є досить великий і повний обсяг інформації, який, завдяки розміру (точніше, площі) бирки може бути на неї нанесений.

З нечисленних недоліків кабельної бирки можна відзначити її хорошу видимість лише з одного боку проводу або кабелю і згадані вище відносно великі розміри, що утрудняють її використання для маркування кабельних закінчень

в електрощитах і распредкоробках.

Вимоги до маркування кабелів і проводів визначені та викладені в СНиП 3.05.06-85 Електротехнічні пристрої "Маркування кабельних ліній".

Маркування кабельних закінчень не виявиться зайвою в процесі монтажу, після закінчення прокладки проводів і кабелів: вона істотно спростить процес коммутирования проводів в распаячних коробках, електрощитах, позбавивши від тривалої, віднімаючої досить багато часу "прозвонки".


Гарним і зручним рішенням в цьому випадку виявиться використання готових маркерів - всіляких маркувальних втулок, що дозволяють набором потрібної кількості зробити многосимвольне маркування кабелю, або проводу, або окремої жили.

Маючи широкий діапазон для самих різних перерізів проводів, ці вироби мають надійну посадку з можливістю регулювання розташування на дроті.

6)Припої та флюси, їх класифікація.

Пайка являє собою поєднання твердих металів за допомогою розплавленого припою, що має температуру плавлення меншу, ніж температура плавлення основного металу.

Припої. Вибір припою виконують залежно від з'єднуються металів або сплавів, від способу пайки, температурних обмежень, розміру деталей необхідної механічної міцності і корозійної стій кості та ін

Найбільш широко застосовуються в аматорській практиці легкоплавкі припої. Рекомендації щодо їх застосування, на підставі яких можна вибрати припой наведено в табл. Букви ПОС в марці припою означають припій олов'яно-свинцевий, цифри - вміст олова у відсотках. Для отримання спеціальних властивостей до складу олов'яно-свинцевих припоїв вводячи сурму, кадмій, вісмут і інші метали. Наприклад ПОССу 4-6 - олов'яно-свинцевий припой з додаванням сурми, ПОСК 50-кадмію, ПОСВ 33-вісмуту.

Випускають легкоплавкі припої у вигляді литих чушок, прутків, дроту, стрічок фольги, порошків, трубок діаметром від 1 до 5 мм, заповнених каніфоллю, а також у вигляді паст, складених з порошку припою та рідкого флюсу.

Флюси розчиняють і видаляють оксиди і забруднення з поверхні паяемого з'єднання. Крім того під час пайки вони захищають від окислення поверхню нагрівається металу і розплавлений припій. Все це сприяє збільшенню растекаемости припою, а отже, поліпшенню якості пайки.

Флюс вибирають залежно від з'єднуються пайкою металів або сплавів і застосовуваного припою, також від характеру складально-монтажних робіт. Залишки флюсу, особливо активного, і продукти його розкладання потрібно видаляти відразу після пайки, так як вони забруднюють місця з'єднань і є осередками корозії.


7)Лаки, клеї, компаунди та їх застостосування.

Компаунди - це електроізоляційні матеріали, які з суміші різних смол, бітумів, масел та ін У момент застосування мають рідкий стан, а потім тверднуть і стають монолітом. Компаунд можна з твердого стану

перетворити на рідке шляхом розігріву.

Поширення набули синтетичні компаунди (епоксидні, кремнійорганічні, поліефірні та ін.) До складу компаундів входять наповнювачі та пластифікатори.

Лаки - це смоли, бітуми, масла, що висихають, розбавлені розчинниками (бензолом, толуолом, спиртом, ацетоном та ін.) При сушінні лаку розчинник випаровується, а лакова основа переходить у твердий стан, утворюючи лакову плівку. Вона може бути гнучкою або крихкою залежно від плівкоутворювальних речовин. Для створення високоякісного лаку підбирають кілька плівкоутворюючих речовин і кілька розчинників. До складу лаку можуть входити пластифікатори (наприклад, касторове масло), сикативи - для прискорення висихання лаку, барвники, разжіжітелі - для отримання необхідної консистенції.

Основне призначення клеїв - з'єднувати різні матеріали між собою, склеювати папір, деревину, шкіру, пластмасу.

висихають клеї (силікатний клей, казеїн, столярний клей, клей ПВА, крохмальний клейстер, НАІР, 88-НТ ...)

не висихала адгезиви (наприклад, на основі каніфолі), клеї-розплави,

зв'язки на основі полімеризуються композицій - неорганічні, наприклад алюмофосфатні зв'язки (АФС) і органічні, полімеризуються композиції (Циакрін, епоксидна смола)

Деякі клеї, наприклад клей БФ, відносяться одночасно і до категорії висихають, і полімеризуються.

Технічна документація.

8)Загальні відомості про технічну документацію.

Виріб - це будь-який предмет або набір предметів виробництва, що підлягають виготовленню на підприємстві.

Залежно від призначення розрізняють вироби основного виробництва, що підлягають реалізації, та допоміжного виробництва, виготовлені для використання всередині підприємства. Залежно від наявності складових частин вироби підрозділяють на неспеціфіцірованние (деталі) і специфіковані (складальні одиниці, комплекси, комплекти), що складаються з двох і більше складових частин.


Деталь - виріб, виготовлений з однорідного за найменуванням і марці матеріалу без застосування складальних операцій (пелюстка, кабельний наконечник, друкована плата, пластина трансформатора та ін.)

Складальна одиниця (вузол) - виріб, складові частини якого підлягають з'єднанню між собою складальними операціями на одному підприємстві-виробнику (друкована плата з електрорадіоелемен-тами).

Комплекс - два і більше специфіковані виробів, не поєднаних на підприємстві-виробнику складальними операціями, але призначених для виконання взаємозалежних експлуатаційних функцій.

Кожне з специфіковані виробів комплексу служить для виконання певних (однієї або декількох) функцій, які в сукупності визначають функціонування комплексу в цілому.

Комплект - два або більше виробів, не поєднаних на підпри-ємстві-виробнику складальними операціями і

представляють набір виробів, що мають загальне експлуатаційне призначення допоміжного характеру (комплекти вимірювальної апаратури, запасних частин, інструменту, приладдя і т. п.).

При виробництві виробів використовують різні види конструкторської та технологічної документації, які регламентуються стандартами Єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД) н Єдиної системи технологічної документації (ЕСТД).

Єдина система конструкторської документації - комплекс державних стандартів, що встановлюють взаємопов'язані правила і положення по порядку розроблення, оформлення та звернення конструкторської документації, що розробляється і застосовуваної організаціями та підприємствами Радянського Союзу.

9)Технічна документація яка застосовується при зборці.

При проектуванні технологічного процесу складання необхідно:

визначити складальний склад виробу, обгрунтувати організаційні форми складання, провести різні розрахунки, пов'язані з техніко-економічним обгрунтуванням вибраного варіанту технологічного процесу складання (розрахунки режимів складальних і інших робіт, розмірів партій, ритмів, кількості та завантаження робочих місць, норм часу і виробітку, розрахунки , пов'язані з точністю складальних робіт, витратою матеріалів і т. д.);


встановити послідовність складальних і контрольних операцій;

встановити необхідну кількість технологічного оснащення та обладнання;

оформити проект технологічного процесу складання у вигляді уста * новленого комплекту технологічних документів, що складається з основних і допоміжних документів.

Основні технологічні документи поділяють на документи загального і спеціального призначення. Документи загального призначення застосовують незалежно від технологічних методів виготовлення або ремонту виробу - це титульний лист (ТЛ); карта ескізів (КЕ); технологічна інструкція (ТІ), в якій описані технологічні процеси, методи і прийоми, що повторюються при виготовленні або ремонті виробів, правила експлуатації технологію оснащення, що застосовується для скорочення обсягу розроблюваної технологічної документації. Той чи інший вид документів спеціального призначення використовується залежно від типу і виду виробництва і технологічних методів виготовлення або ремонта вироби.

До основних технологічних документів спеціального призначення належать: маршрутна карта; карта технологічного процесу; операційна карта; карта типового технологічного процесу (КТТП); карта типової операції та ін (ГОСТ 3.1103-82).

До допоміжних документів належать: карта обліку позначень; карта вживаності оснащення; технологічний паспорт та інша документація.

Маршрутна карта (МК) дає опис маршруту технологічного процесу виготовлення виробу; додатково до нього в ній може міститися повний склад технологічних операцій із зазначенням даних про обладнання, технологічної оснастки, матеріальних нормативах і трудових витратах. Маршрутна карта застосовується в дрібносерійному і серійному виробництві.

Карта технологічного процесу (КТП) со ¬ тримає операційне опис технологічного процесу виготовлення ¬ лення або ремонту виробу в технологічній послідовності по всіх операціях одного виду формоутворення, обробки, складання або ремонту із зазначенням переходів, технологічних режимів, тех ¬ технологічної оснастки, матеріальних і трудових витрат .


Карта типового (групового) технологічного ¬ ського процесу містить опис типового (групового) технологічного процесу виготовлення або ремонту виробів. При ¬ змінюється спільно з відомістю деталей до типового (групового) технологічного процесу (ВТП) або операції (СОТ), де вказано склад деталей, виготовлених за типовим технологічним про ¬ цесії, і змінні дані про матеріал, оснащенні, режимах обра ¬ лення і трудовитратах .

Операційна карта (ОК) дає опис технологи ¬ чеських операцій із зазначенням послідовного виконання перехо ¬ дів, дані про оснащенні, режимах і трудових витратах. Карта поста-жается ескізами операції, а іноді ескізами по переходах. Анало ¬ гічних документ для типової (групової) операції - карта типової (групової) операції (КТО).

При складанні складних приладів технологічні ескізи реко ¬ дметься поміщати на окремому аркуші з необхідними вказівками і написами. Іноді ескізи замінюють операційно-технологічного ¬ ську карту. На ескізі дається зображення складальної одиниці в тому вигляді, в якому вона виходить після виконання операції, з ука ¬ заніем тільки тих технічних вимог, які необхідні для виконання операції.

Відомість матеріалів (ВМ) містить дані про по ¬ детальних нормах витрати матеріалу, про заготовки.

При розробці технологічних процесів слід застосовувати основні терміни та визначення за ГОСТ 3.1109-82.

Розробку технологічного процесу складання слід починати з розробки маршрутної карти, виконуваної технологом сбороч ¬ ного цеху, за яким закріплена складання складальних одиниць і виробів в цілому. Після узгодження маршрутної карти розробляється технологічний процес складання й електромонтажу радіоелектрон ¬ ного приладу.

10)Структурні,функціональні та принципові схеми

Схе́ма — графічний конструкторський документ, на якому у вигляді умовних зображень і позначень показані складові частини виробу, їх взаємне розташування і зв'язки між ними.

Для виробу, до складу якого входять елементи різних видів, розробляють декілька схем відповідних видів одного типу.


Схеми залежно від основного призначення поділяють на такі типи:

структурні — схеми, що визначають основні функціональні частини виробу, їх призначення і взаємозв'язки;

функціональні — схеми, що роз'яснюють певні процеси, що здійснюються в окремих функціональних колах виробу;

принципові (повні) — схеми, що визначають повний склад елементів і зв'язків між ними і дають детальне уявлення про принципи роботи виробу;

об'єднані — документи, на яких виконують схеми двох або декількох типів, випущених на один виріб.

Найменування типів схем, вказані в дужках, встановлюють для електричних схем енергетичних споруд.

11)Схеми з’єднання,підключення та розміщення

з'єднань (монтажні) — схеми, що показують з'єднання складових частин виробу і визначають типи проводів, кабелів і джгутів;

підключення — схеми, що показують зовнішні підключення виробу (напр.електрична схема підключення);

загальні — схеми, що визначають складові частини комплексу і з'єднання їх між собою;

розташування — схеми, що визначають відносне розташування складових частин виробу;

12)Умовні графічні позначення в електричних схемах



- машина змінного струму



- трифазний генератор



- трифазний двигун



- машина постійного струму (в принципових схемах захистів генераторів так позначаються збудники магнітного поля генераторів)




- двообмотковий трансформатор з РПН



- триобмотковий трансформатор з РПН




- трансформатор з розщепленою вторинною обмоткою




- автотрансформатор




- триобмотковий автотрансформатор




- конденсаторна батарея




- реактор




- шина




- шина з відводами



следующая страница >>