vchilka.in.ua 1 2 ... 6 7

ГВАРДІЙСЬКИЙ ордена ЧЕРВОНОЇ ЗІРКИ ФАКУЛЬТЕТ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ


імені ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”





ЕТАЛОННІ ВІДПОВІДІ

З ТАКТИЧНОЇ І ТАКТИКО-СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

.

1. Дати визначення бою, удару, маневру, вогню, їх коротка характеристика.
Бій – основна форма тактичних дій підрозділів, узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр військових частин, підрозділів (кораблів, літаків) для відбиття ударів противника, його знищення (розгрому) та виконання інших завдань в обмеженому районі впродовж короткого часу.

Бій може бути:


  • загальновійськовим,

  • вогневим,

  • повітряним,

  • протиповітряним,

  • морським.

Основними видами загальновійськового бою є оборонний і наступальний бій.

Удар – складовий елемент бойових дій, бою, що полягає в одночасному ураженні противника потужною дією на нього зброєю або військами.

Залежно від сил і засобів, що застосовуються, удари можуть бути:

  • удари військами (силами);

  • та вогневі (ракетні, ракетно-артилерійські, авіаційні).

За масштабом удари військами (силами) можуть бути: оперативними або тактичними,

вогневі (за кількістю залучених засобів):

  • зосереджені,

  • групові,

  • поодинокі, у тому числі високоточні.

Основним способом знищення (розгрому) противника в бою є вогонь.


Вогонь
– ураження противника стрільбою (пуском) з різних видів зброї (озброєння) для знищення, подавлення, виснаження і руйнування.

Вогонь розрізняють за:


тактичними завданнями, які вирішуються – на знищення, подавлення, виснаження, руйнування, задимлення (засліплювання), освітлення тощо;

видами зброї – зі стрілецької зброї, гранатометів, танків (танкових гармат і кулеметів), бойових машин піхоти (бронетранспортерів) (далі – БМП (БТР), артилерії, мінометів, протитанкових ракетних комплексів (далі – ПТРК), зенітних ракетних, зенітних ракетно-артилерійських, зенітних артилерійських комплексів (бойових машин, установок ) тощо;

способами ведення – прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій;

напруженістю – короткочасний (поодинокими пострілами, короткими або довгими чергами), безперервний, кинджальний, швидкий, методичний, залповий тощо;

напрямком стрільби – фронтальний, фланговий, перехресний;

способами стрільби – з місця, із зупинки (з короткої зупинки), з ходу, з борта, з розсіюванням по фронту, з розсіюванням у глибину, по площі та ін.;

видами вогню – по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний, багатошаровий, багатоярусний тощо.

Маневр – організоване пересування військових частин і підрозділів у ході бою з метою зайняття вигідного положення стосовно противника і створення необхідних сил і засобів на новому напрямку (рубежі, в новому районі), відведення військових частин та підрозділів з-під ударів противника, а також перенесення вогню для найбільш ефективного ураження противника.

Маневр проводиться підрозділами, а також ударами і вогнем.

Він проводиться за рішенням командира військової частини (підрозділу) в інтересах виконання завдань у бою.
2. Маневр силами і засобами, ударами і вогнем, їх види і характеристика.

Маневр – організоване пересування військових частин і підрозділів у ході бою з метою зайняття вигідного положення стосовно противника і створення необхідних сил і засобів на новому напрямку (рубежі, в новому районі), відведення військових частин та підрозділів з-під ударів противника, а також перенесення вогню для найбільш ефективного ураження противника.


Маневр проводиться підрозділами, а також ударами та вогнем.

Видами маневру силами і засобами є: охоплення, обхід
та відхід.



Маневр повинен бути простим за задумом, проводитися швидко, потай та раптово для противника. Для його здійснення використовуються результати вогневого ураження противника, відкриті фланги, проміжки, складки місцевості, приховані підступи, аерозолі (дими), а в обороні, крім того, - траншеї і ходи сполучення.

Маневр вогнем застосовується для більш ефективного ураження противника.



3. Порядок роботи командира взводу після отримання бойового завдання. Зміст з’ясування завдання.
Підготовка дій взводу (відділення, екіпажу танка) – це сукупність заходів, що включає:


  • організацію бойових дій,

  • підготовку взводу (особового складу, ОВТ) до виконання завдання,

  • здійснення контролю готовності взводу до виконання поставленого завдання та інші заходи.

Робота командира щодо організації дій починається з одержанням завдання і здійснюється, як правило, на місцевості, а якщо це неможливо – у вихідному районі на карті (схемі, макеті місцевості). У цьому випадку бойові завдання відділенням (екіпажам танків) і доданим засобам командир взводу уточнює на місцевості в період зайняття ними позицій (висування їх до рубежу переходу в атаку).

Командир взводу, одержавши бойове завдання, організує заходи, які включають:

  • з’ясування завдання і надання першочергових вказівок щодо найшвидшої підготовки взводу до його виконання,

  • оцінює обстановку,

  • приймає рішення та оформлює його на карті,
  • проводить рекогносцировку,


  • ставить завдання підлеглим підрозділам (особовому складу, вогневим засобам),

  • організовує взаємодію та управління, бойове забезпечення, виконання заходів морально-психологічного, тилового і технічного забезпечення.

  • Після цього організовує та особисто керує підготовкою особового складу, ОВТ до дій,

  • здійснює контроль (практична робота в підрозділах)

  • і в установлений час доповідає командиру роти.

З’ясування завдання полягає у вивченні завдання, поставленого старшим командиром (начальником), з якого командир взводу повинен зрозуміти:

  • завдання роти і взводу,

  • об’єкти (цілі) на напрямку дій взводу, які уражаються засобами старшого начальника,

  • завдання сусідів, порядок взаємодії з ними,

  • час готовності до виконання завдання.


4. Порядок роботи командира взводу після отримання бойового завдання. Що повинен вивчити командир взводу оцінюючи обстановку?
Підготовка дій взводу (відділення, екіпажу танка) – це сукупність заходів, що включає:

  • організацію бойових дій,

  • підготовку взводу (особового складу, ОВТ) до виконання завдання,

  • здійснення контролю готовності взводу до виконання поставленого завдання та інші заходи.

Робота командира щодо організації дій починається з одержанням завдання і здійснюється, як правило, на місцевості, а якщо це неможливо – у вихідному районі на карті (схемі, макеті місцевості). У цьому випадку бойові завдання відділенням (екіпажам танків) і доданим засобам командир взводу уточнює на місцевості в період зайняття ними позицій (висування їх до рубежу переходу в атаку).

Командир взводу, одержавши бойове завдання, організує заходи, які включають:

  • з’ясування завдання і надання першочергових вказівок щодо найшвидшої підготовки взводу до його виконання,

  • оцінює обстановку,


  • приймає рішення та оформлює його на карті,

  • проводить рекогносцировку,

  • ставить завдання підлеглим підрозділам (особовому складу, вогневим засобам),

  • організовує взаємодію та управління, бойове забезпечення, виконання заходів морально-психологічного, тилового і технічного забезпечення.

  • Після цього організовує та особисто керує підготовкою особового складу, ОВТ до дій,

  • здійснює контроль (практична робота в підрозділах)

  • і в установлений час доповідає командиру роти.

Оцінюючи обстановку
, командир взводу повинен вивчити:

  • склад, положення та можливий характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

  • стан, забезпеченість і можливості взводу та доданих підрозділів;

  • склад, положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними;

  • характер місцевості, її захисні та маскувальні властивості, вигідні підступи, загородження та перешкоди, умови спостереження і ведення вогню.

Крім того, командир взводу враховує стан погоди, пори року, час доби та їхній вплив на підготовку і ведення бою.
5. Порядок роботи командира взводу після отримання бойового завдання. Зміст рішення командира взводу.
Підготовка дій взводу (відділення, екіпажу танка) – це сукупність заходів, що включає:

  • організацію бойових дій,

  • підготовку взводу (особового складу, ОВТ) до виконання завдання,

  • здійснення контролю готовності взводу до виконання поставленого завдання та інші заходи.

Робота командира щодо організації дій починається з одержанням завдання і здійснюється, як правило, на місцевості, а якщо це неможливо – у вихідному районі на карті (схемі, макеті місцевості). У цьому випадку бойові завдання відділенням (екіпажам танків) і доданим засобам командир взводу уточнює на місцевості в період зайняття ними позицій (висування їх до рубежу переходу в атаку).


Командир взводу, одержавши бойове завдання, організує заходи, які включають:


  • з’ясування завдання і надання першочергових вказівок щодо найшвидшої підготовки взводу до його виконання,

  • оцінює обстановку,

  • приймає рішення та оформлює його на карті,

  • проводить рекогносцировку,

  • ставить завдання підлеглим підрозділам (особовому складу, вогневим засобам),

  • організовує взаємодію та управління, бойове забезпечення, виконання заходів морально-психологічного, тилового і технічного забезпечення.

  • Після цього організовує та особисто керує підготовкою особового складу, ОВТ до дій,

  • здійснює контроль (практична робота в підрозділах)

  • і в установлений час доповідає командиру роти.

У рішенні командир взводу визначає:

  • способи виконання одержаного завдання (якого противника, де, коли і якими засобами завдати ураження, які при цьому заходи вживаються для введення його в обману),

  • побудову бойового (передбойового, похідного) порядку,

  • завдання відділенням (танкам), доданим підрозділам та вогневим засобам

  • і організацію управління.


6. Порядок роботи командира взводу після отримання бойового завдання. Зміст бойового наказу.
Підготовка дій взводу (відділення, екіпажу танка) – це сукупність заходів, що включає:

  • організацію бойових дій,

  • підготовку взводу (особового складу, ОВТ) до виконання завдання,

  • здійснення контролю готовності взводу до виконання поставленого завдання та інші заходи.

Робота командира щодо організації дій починається з одержанням завдання і здійснюється, як правило, на місцевості, а якщо це неможливо – у вихідному районі на карті (схемі, макеті місцевості). У цьому випадку бойові завдання відділенням (екіпажам танків) і доданим засобам командир взводу уточнює на місцевості в період зайняття ними позицій (висування їх до рубежу переходу в атаку).


Командир взводу, одержавши бойове завдання, організує заходи, які включають:


  • з’ясування завдання і надання першочергових вказівок щодо найшвидшої підготовки взводу до його виконання,

  • оцінює обстановку,

  • приймає рішення та оформлює його на карті,

  • проводить рекогносцировку,

  • ставить завдання підлеглим підрозділам (особовому складу, вогневим засобам),

  • організовує взаємодію та управління, бойове забезпечення, виконання заходів морально-психологічного, тилового і технічного забезпечення.

  • Після цього організовує та особисто керує підготовкою особового складу, ОВТ до дій,

  • здійснює контроль (практична робота в підрозділах)

  • і в установлений час доповідає командиру роти.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

у першому пункті – орієнтири і відомості про противника (склад, положення і характер дій противника, місця розміщення вогневих засобів);

у другому пункті – завдання роти, взводу, об’єкти і цілі на напрямках дії взводу, які уражаються засобами старших командирів, а також завдання сусідів;

у третьому пункті (після слова “наказую”) – завдання відділенням (танкам) доданим підрозділам і вогневим засобам, а командир механізованого взводу, крім цього, безпосередньо підлеглому особовому складу (заступнику командира взводу, розрахунку кулемета, снайперу, санітару-інструктору) і групам, що створюються (управління і вогневої підтримки, розгородження (підриву) і захвату);

у четвертому пункті – сигнали оповіщення, управління, взаємодії, порядок дій за ними та час готовності до виконання завдання;

у п’ятому пункті – своє місце і заступника.
7. Організаційна структура механізованого батальйону на БМП. ТТХ БМП-2

Механізований батальйони є основними загальновійськовими тактичними підрозділом. Організаційно він входять до складу бригади. Бій веде у складі бригади, а в деяких випадках і самостійно та організаційно складається з командування батальйону, штабу, вузлу зв'язку, бойових підрозділів, підрозділів бойового, технічного та тилового забезпечення. Механізований батальйон може бути оснащений бойовими машинами піхоти (БМП), бронетранспортерами (БТР) або автомобілями.


Механізований батальйон на БМП


Механізований батальйон

на БМП

Управління

штаб



Механізована рота

Танкова

рота

Мінометна батарея

Гранатометний взвод





Вузол

зв’язку

Взвод матеріального забезпечення

Взвод технічного забезпечення

Медичний пункт

До управління батальйону входять:


    • командир батальйону,

    • заступник командира батальйону,

    • заступник командира батальйону з виховної роботи,

    • заступник командира батальйону з матеріального забезпечення,

    • старший інженер.

До штабу батальйону входять

    • начальник штабу, він же перший заступник командира батальйону,

    • заступник начальника штабу,

    • начальник зв'язку батальйону, він же командир вузла зв'язку,

    • інструктор РХБ захисту (прапорщик)


Показники


БМП-1

БМП-2

Бойова маса, т

13,0 + 2%

14,0 + 2%

Екіпаж + десант, чол.

3 + 8

3 + 7

Швидкість руху, км/год.:







- по грунтовому шляху

40-45

40-50

- по шосе

65

65

- на плаву

7,0

7

Перешкоди, які долаються:







максимальний кут підйому, град.

35

35

ширина рва, м

2,5

2,5

висота стінки, м

0,7

0,7

максимальний кут входу (виходу) в воду. град.:







- в надводній частині

25-30

30 (25)


- в підводній частині

15

15

Мінімальний радіус повороту на суші, м

2,55

2,55

основна зброя

73 мм гармата 2А28

30 мм авт. гармата 2А42

Боєкомплект, постр. (патр.)

40

500

Боєприпаси

постріл

ПГ-15В; СГ-15В

патрони з ОФС,

БТС, ОТС

Початкова швидкість кулі, м,с

-

980

Прицільна дальність, м

ПГ-1300

ОГ-1600

ОФС-4000

БТС-2000

Комплекс ПТКР: ПУ 9П135П ПТКР

9М14М

9М111, 9М113

Кількість ракет у боєкомплекті:

4

4

Спарений 7,62 мм кулемет ПКТ

1

1

Боєкомплект ПКТ, патр.

2000

2000


Бронебійність бронебійних сил - рядів (куль), мм

350 під кутом 0 град.

18 на Д=1000 мм


следующая страница >>