vchilka.in.ua 1 2 3 4


ВСЕУКРАЇНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ РОБОТОДАВЦІВ

В СФЕРІ ТУРИЗМУ УКРАЇНИ (ФРТУ)


МАРКЕТИНГОВА СТРАТЕГІЯ ФОРМУВАННЯ ТА ПРОСУВАННЯ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОГО ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ УКРАЇНИ НА МІЖНАРОДНОМУ ТА ВНУТРІШНЬОМУ РИНКУ

НА ПЕРІОД 2010-2015 рр.


Київ – 2009


ЗМІСТ





Вступ

3

1. Огляд ситуації та тенденції розвитку туризму у світі

5

2. Огляд стану туристичної галузі, механізм та структура управління сферою туризму в Україні

6

3. Потенціал та умови конкурентоспроможності українського туристичного продукту на світовому ринку

9

4. Оперативні цілі та механізми створення українського туристичного продукту з високим ступенем конкурентоздатності

14

4.1. Реформа структури та механізму державного управління галуззю

14

4.2. Механізм фінансування

19

4.3. Удосконалення рекламно-інформаційної діяльності з маркетингового просування національного туристичного продукту

20

4.4. Розвиток туристичної інфраструктури

22

4.5. Використання Інтернет-технологій


25

4.6. Підвищення якості туристичних та супутніх послуг

25

4.7. Удосконалення системи збору та обробки статистичних даних у галузі туризму

26

4.8. Удосконалення нормативно-правової бази

26

5. Схема фінансування проекту

27

6. Прогноз економічного та соціального ефекту від реалізації проекту

27










Вступ



В Україні сфера туризму і курортів не відіграє належної ролі у формуванні сприятливої макроекономічної динаміки та доходах бюджету. За даними Світового економічного форуму, у 2007 році у сфері подорожей і туризму Україна серед 124 країн світу посіла лише 78 місце (Чехія - 35, Угорщина - 40, Литва - 51, Польща - 61, Російська Федерація - 68, Румунія - 76). Зазначене свідчить про те, що на міжнародному туристичному ринку національний туристичний продукт та природні лікувальні ресурси України оцінюються як менш привабливі і конкурентоспроможні, ніж в інших країнах, в той час як спостерігається загальносвітова тенденція до посилення ролі cфери туризму і курортів у забезпеченні сприятливої макроекономічної динаміки.

За оцінками спеціалістів, нині в туріндустрії працює понад 100 млн. осіб. Кожне 16-те робоче місце у світі припадає на сферу туризму. В туризмі нові робочі місця створюються в 1,5 рази швидше, ніж у будь-якій іншій галузі. Кожна 8-ма працездатна людина в світі зайнята в цьому секторі світової економіки. Кожне нове робоче місце, створене в галузі туризму автоматично створює 5 робочих місць у суміжних галузях (торгівля, будівництво, транспорт, індустрія розваг, побутові послуги, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання тощо). Все це вказує про спроможність галузі туризму створювати позитивні мультиплікативні ефекти для мінімізації наслідків економічної кризи, а також структурної перебудови економіки.


У сучасному глобалізованому світі провідні держави світу дали належну оцінку неабияким перевагам туристичної галузі. Туризм сприяє зростанню зайнятості (в тому числі у так званих проблемних регіонах), диверсифікації економіці (оскільки сфера туризму і курортів пов’язана з роботою більш як 50 галузей), підвищує інноваційність національного господарства. Туризм сприяє збереженню і розвитку культурного потенціалу, веде до гармонізації відношень між різними країнами і народами, збереженню екологічно безпечного довкілля. Крім того, туризм є одним із чинників реалізації зовнішньої політики держави.

На сучасному етапі необхідне вжиття системних заходів для відновлення (реанімування) позитивного іміджу держави, що стане додатковим стимулом формування попиту в сфері туризму.

Цей проект Маркетингової стратегії формування та просування національного туристичного продукту України на міжнародному та внутрішньому ринках з 2010 по 2015 рр. розроблений фахівцями та експертами, що входять до складу Громадської ради при Державній службі туризму і курортів, із залученням експертів ГО «Національна Рада з питань туризму і курортів» та Всеукраїнської Федерації роботодавців у сфері туризму України (ФРТУ). Стратегія має на меті встановлення концептуальних засад і механізмів формування та просування національного туристичного продукту України на міжнародному та внутрішньому ринках з 2010 по 2015 рр.

Положення цієї Стратегії мають стати фундаментом для подальшої розробки програмно-цільових документів з переліком конкретних практичних заходів формування та просування національного туристичного продукту України на міжнародному та внутрішньому ринках з 2010 по 2015 рр, а також забезпечити ухвалення змін до чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань подальшого розвитку сфери туризму і курортів.

В результаті виконання цієї Стратегії мають бути досягнуті наступні стратегічні завдання:

- підвищення частки сфери туризму і курортів у структурі валового внутрішнього продукту (ВВП) до рівня розвинутих країн (не менш 6%);


- доведення кількості працівників сфери туризму і курортів до рівня розвинутих країн (8 працівників на 1000 населення);

- збільшення загальної кількості номерного фонду у готелях та інших сертифікованих (акредитованих) засобах розміщення до рівня розвинутих країн (не менше 6 номерів на 1000 населення);

- створення ефективної системи моніторингу (аудиту) якості надаваних туристичних, готельних та санаторно-курортних послуг;

- створення привабливого інвестиційного клімату для широкого залучення інвестицій у розвиток туристичної, інженерно-транспортної та комунальної інфраструктури,

- належна підготовка туристичної інфраструктури до проведення у 2012 р. в Україні фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу на основі виконання стандартів УЄФА з урахуванням світового досвіду проведення подібних заходів;

- суттєве збільшення державного фінансування розвитку сфери туризму і курортів, в тому числі на основі використання нових форм (зокрема, повна або часткова участь держави у інвестуванні окремих проектів з розвитку туристичної інфраструктури) при одночасному зменшенню невиправданих бюджетних витрат, посилення дотримання принципів раціонального використанню фінансових і матеріальних ресурсів, надходженню валютних коштів;

- створення ефективної систему інформування споживачів (в тому числі потенційних) туристичних послуг про особливості споживання туристичного продукту та обслуговування;

- підвищення безпеки туристів (в тому числі осіб, що подорожують), забезпечення дієвого захисту їхніх прав, законних інтересів і збереження майна.


1. Огляд ситуації та тенденції розвитку туризму у світі

Згідно статистики ООН, туризм є однією з провідних галузей у формування ВВП та доходів бюджету для більш як 110 країн. У 2006 р. доходи бюджетів 75 країн світу поповнилися на суму більш як 1 млрд. дол. США за рахунок надходжень від сфери туризму і курортів. Світові надходження від туризму у 2006 р. склали 733 млрд. дол. США. У абсолютному вимірі вони виросли за рік на 57 млрд. дол. США.


За даними Всесвітньої туристичної організації, починаючи з 1990 р. обсяги доходу від міжнародного туризму зростають в середньому на 9% на рік, а кількість міжнародних туристів – на 4%. Частка туризму у світовому валовому національному доході складає близько 10%, а на долю міжнародного туризму припадає 8% загального обсягу світового експорту та біля 30% світової торгівлі послуг.

Через загострення світової економічної кризи у другому півріччі 2008 р. експерти прогнозують поступове зниження обсягів туристичних потоків у світі, особливо серед споживачів із середнім і невисоким рівнем доходів, проте ця тенденція, як очікується, триватиме порівняно недовго (приблизно 1-1,5 р.). Причому, за оцінками експертів, для окремих країн та регіонів внаслідок зниження цін реалізації туристичних продуктів (зокрема, в тому числі через падіння курсу національних валют) нинішні особливості економічного розвитку можуть призвести до зростання туристичних потоків.

Найбільш розвинутими (і прибутковими) видами туризму, що зростають випереджаючими темпами, є:


  • культурно-пізнавальний туризм (10% загального потоку туристів);

  • активні види туризму (спортивний, пригодницький, екстремальний);

  • спеціалізовані види туризму (в тому числі навчальний);

  • лікувально-оздоровчий туризм (відвідування курортних центрів);

  • круїзний (відвідування морських та річкових круїзів);

  • діловий туризм (ділові зустрічі, відвідування конференцій, інсентів).

Помітними тенденціями розвитку міжнародного туристичного ринку в останні роки є посилення диверсифікації туристичного продукту, пошук нових туристичних напрямів, розвиток технологічної бази (в тому числі в сфері інформаційних технологій), скорочення середньої тривалості поїздок, поширення можливості вибору альтернативних засобів розміщення та транспорту, а також стрімке зростання цін.

На розвиток світового туристичного ринку негативно впливають зростання рівня політичного напруження між окремими державами, збільшення кількості терористичних проявів, високі темпи зростання цін, економічна криза в окремих державах і регіонах світу.


Експерти вказують на тенденції стрімкого збільшення кількості поїздок у сусідні країни в межах континентів. Цьому сприяє полегшення візових режимів та активна робота провідних туристичних держав з рекламування національного туристичного продукту перш за все у країнах-сусідах.

Зміни у геополітичній обстановці, соціально-економічний розвиток, модернізація інформаційних технологій істотно вплинули на динаміку міжнародного туризму, призвели до трансформування туристичної галузі із спрямованістю на задоволення різноманітних індивідуальних потреб осіб, що подорожують. Більшість іноземних туристів при виборі маршруту поїздки або місця відпочинку орієнтуються на високий рівень сервісу, розумне співвідношення ціни та якості, а також на можливості безпечного перебування.

Разом з тим світова індустрія туризму стикається з відносно новими викликами, найвідчутнішим серед яких є зростання рівня конкуренції між провідними туристичними державами. Стали нормою широкі (в тому числі агресивні) заходи рекламного впливу на потенційних споживачів туристичних послуг.

Зростання рівня конкуренції на світовому туристичному ринку відбувається за рахунок кількох чинників:

- поява все більшої кількості країн, які обирають туризм і курорти як пріоритетну сферу розвитку економіки,

- жорстка конкурентна боротьба на рівні корпоративних стратегій (в тому числі випадки стрімкого зниження ціни – демпінг),

- досягнення природних максимумів деяких форм та видів туризму, що пропонується деякими країнами (приміром, в сегменті пляжного туризму),

На жаль, Україна програє в цій конкурентній боротьбі, відстаючи від провідних держави світу за рівнем розвитку туристичної інфраструктури в 5-15 разів. Найбільш відчутне відставання спостерігається за показниками забезпеченості населення готельними послугами, кількості зайнятих у туризмі на 1000 громадян, кількістю трудових витрат на купівлю права проживання у готелі та ін. Темпи та структура розвитку сфери туризму і курортів України не відповідають сучасним викликам.


Іншою світовою тенденцією є усунення адміністративних обмежень в сфері розвитку туристичного, готельного та санаторно-курортного бізнесу. В Україні в цьому сегменті спостерігається бездіяльність влади. Приміром, для отримання дозволу на будівництво готелю, за повідомленнями бізнесменів готельного бізнесу, необхідно отримати щонайменше 160 різних дозволів, на що витрачається до 10% фінансових ресурсів усього проекту будівництва.

За нашим прогнозом, майбутнє туризму пов’язане з посиленням дії загальних (в тому числі політичних) та галузевих чинників (конкуренція, розвиток інформаційних технологій, розширення чартерних програм).


2. Огляд стану туристичної галузі, механізм та структура управління сферою туризму в Україні

Загальні тенденції. Протягом І півріччя 2008 року туристичні послуги надавали 3880 ліцензіатів, з них: туроператорів – 1 733 і турагентів – 2147, відповідно 45 % та 55 %.

Середньооблікова кількість працівників туроператорів та турагентів дорівнює 22,2 тис. осіб, що на 7 %  більше, у порівнянні з І півріччям 2007 року.

Пріоритетними видами туристичної діяльності у І півріччі 2008 року, як і в аналогічному періоді 2007 року, залишаються виїзний та внутрішній туризм. В цілому по Україні на внутрішній туризм припадає 47 % туристів, обслугованих ліцензіатами, на виїзний туризм – 42 % та в’їзний – 11 %. Ця тенденція продовжується з 2005 р. У 2003-2004 рр. турфірми України віддавали перевагу в роботі в’їзному туризму, який за чисельністю потоку перевищував виїзний туризм.

Всього протягом І півріччя 2008 року туристичними підприємствами обслуговано 2,3 млн. туристів (на 7 % більше, ніж у І півріччі 2007 році) та 918,7 тис екскурсантів (на 51 % більше) в т. ч. за видами туризму:


-       в¢їзний – 245,5 тис. осіб (на 25 % більше, ніж у І півріччі 2007 році);

-       виїзний – 950,6 тис. осіб (на 24 % більше, ніж у І півріччі 2007 році);

-       внутрішній – 1,1 млн. осіб (на 8 % менше, ніж у І півріччі 2007 році). 

Туроператорами обслуговано загалом 1,1 млн. туристів (на 10 % більше, ніж у І півріччі 2007 році) в т. ч. за видами туризму:

-       в¢їзний – 135,6 тис. осіб (на 46 % більше, ніж у І півріччі 2007 році);

-       виїзний – 604,0 тис. осіб (у 4,3 рази більше, ніж у І півріччі 2007 році);

-       внутрішній – 698,3 тис. осіб (на ↓17 % менше, ніж у І півріччі 2007 році).

Зростання на 7 % загальної кількості туристів, обслугованих ліцензіатами протягом І півріччя 2008 року, відбулось за рахунок збільшення кількості обслугованих виїзних туристів.

Перші місця за рейтингами основних показників, як і в попередніх роках, посідають м. Київ та АР Крим.

В’їзний (іноземний) туризм. Кількість в’їзних (іноземних) туристів, обслугованих ліцензіатами протягом І півріччя 2008 року, становила 245,5 тис. осіб, що більше на 48,5 тис. осіб або на 25 %, ніж у І півріччі 2007 році.

Збільшення кількості обслугованих в¢їзних туристів спостерігається в регіонах: Волинському (на 54%), Донецькому (на 89%), Херсонському (на 52%), Івано-Франківському (у 8 раз), Сумському, Тернопільському та Хмельницькому.

Найменша кількість іноземних туристів обслуговано в Луганській (39 особи або 0,03 % від обсягу по Україні), Сумській (83 осіб або 0,04 % від обсягу по Україні), Тернопільській (99 осіб або 0,07 % від обсягу по Україні) областях. В Житомирській області жодного іноземного туриста не обслужили. Також дуже низький цей показник в Київській (134 особи або 0,05 %), Кіровоградській (237 особи або 0,1 %), Хмельницькій (877 осіб або 0,4 %), Донецькій (945 особи або 0,4 %), Полтавській (445 осіб або 0,2 %), Черкаській (449 особа або 0,2 %).


Традиційно 80 % іноземних туристів припадає на 4 регіони: м. Київ (57 %), АР Крим (12 %), м. Севастополь (9 %), Одеську область (4 %).

Виїзний туризм. Кількість виїзних туристів, обслугованих ліцензіатами протягом І півріччя 2008 року, становила 950,6 тис. осіб, що більше на 183,5 тис. осіб або на 24 %, ніж у І півріччі 2007 році.

Зростання кількості виїзних туристів протягом І півріччя 2008 року, відбулось за рахунок Дніпропетровської (на 79 %), Житомирської (на 91 %), Київської (на 94 %) Кіровоградської (на 77 %), Сумської (на 37 %), Черкаської (на 54 %) та Луганської (на 50 %) областей.

Найменша кількість виїзних туристів обслуговано в Житомирська (2,4 тис. особи або 0,3 % від обсягу по Україні),  Херсонській (2,7 тис. осіб або 0,3 % від обсягу по Україні), Тернопільській (3,3 тис. осіб або 0,3 % від обсягу по Україні) областях

На підприємства м. Києва припадає 71 % числа виїзних туристів.

У 2010 р. прогнозується значне скорочення попиту на продукти виїзного туризму через зниження курсу національної валюти та суттєвого подорожчання відповідних послуг.

Внутрішній туризм. Кількість внутрішніх туристів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності протягом І півріччя 2008 року  становила 1,1 млн. осіб, що менше ніж у І півріччі 2007 році на 87,1 тис. осіб або на 8 %.

На підприємства Івано-Франківської області, м. Києва та АР Крим у сукупності припадає 58 % числа внутрішніх туристів.

 Екскурсійна діяльність.  Кількість екскурсантів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності протягом І півріччя 2008 року становила 918,7   тис. осіб, що більше на 51  % або на 309  тис. осіб порівняно з І півріччям 2007 роком.


Обсяг наданих послуг. Обсяг послуг, наданих суб’єктами туристичної діяльності протягом І півріччя 2008 року становив 3,2 млрд. грн. і збільшився на 62 % або на 1,2  млрд. грн. порівняно з І півріччям 2007 роком.

Зростання обсягу послуг зареєстровано не у всіх областях України, а найбільш суттєве забезпечили ліцензіати регіонів: Житомирського в 2,8 рази або на 7,1 млн. грн., Івано-Франківського в 2,6 рази або на 43,7 млн. грн., Київського в 2,5 рази або на 17,7 млн. грн. та у Дніпропетровського в 2,2 рази або на 100,8 млн. грн. Сумського в 2 рази або на 4,5 млн. грн. та в м. Києві в 1,7 раз або на 855,8 млн. грн.

Платежі до бюджету. Платежі до бюджету суб’єктів туристичної діяльності у І півріччі 2008 році становили 85,2 млн. грн. і збільшились на 30 % або на 19,4  млн. грн. порівняно з І півріччям 2007 роком.

Розвиток курортної сфери. Україна посідає одне з провідних місць в Європі за рівнем забезпеченості цінними природними лікувальними та історико-культурними ресурсами, що викликають значний інтерес у вітчизняних та іноземних туристів.

Україна має унікальний курортний потенціал – завдяки наявності територій з різними видами клімату (субтропічний, степовий, лісостеповий, лісовий і ін.), ландшафтів (гірський, предгірний, горбистий, рівнинний і ін.), а також різноманітною флорою і фауною. Україна має виходи до двох морів, на Заході країни протягнулися Карпатські гори, на півдні – Кримські гори.


У курортній діяльності використовується понад 200 джерел мінеральних вод. Експлуатаційні запаси мінеральних вод складають понад 64 тис. куб. метрів в добу, з якої використовується лише 8 %. Курортні і рекреаційні території в Україні складають близько 9,1 млн. га. (тобто, 15% від загальної площі країни).

Курортний потенціал використовується недостатньо і неефективно. На даний час по формальних ознаках до курортів можна віднести лише 27 територій. В той же час, з юридичної точки зору жоден з курортів повністю не відповідає вимогам Закону України “Про курорти”.

За даними Державного комітету статистики, нині в Україні працює 520 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням (на 148 тис. місць), 277 санаторії-профілакторіїв (23 тис. місць), 301 будинків відпочинку і пансіонатів (63 тис. місць), 18238 дитячих оздоровчих таборів (231 тис. місць), а також 1976 турбаз і інших закладів відпочинку (232 тис. місць). Переважна більшість курортних об‘єктів була створена за часів СРСР, і розраховувалась на використання всіма громадянами СРСР, тому такі об‘єкти в більшості фізично і морально застаріли і потребують модернізації.

Готельне господарство. Станом на початок 2007 р. в Україні налічувалося 1269 готелів, в який експлуатувалося 53645 номерів (1,1 номер на 1000 населення). Житлова площа всіх номерів становила 1120,2 тис. кв. метрів.

З врахуванням інших засобів розміщення (пансіонати, дома і бази відпочинку, туристські бази та інші) загальна кількість засобів розміщення туристів складає близько 4 тисяч.

За нашою оцінкою, дефіцит готельних місць в Києві складає 20 тис., в Дніпропетровську -- 14 тис., в Донецьку -- 17,5 тис., і в Львові -- 12 тис.

Використання туристичного потенціалу. Наша країна налічує величезну кількість культурних і природних пам'яток, а також інших об'єктів туристського показу. Проте використовується цей потенціал також недостатньо. Зокрема, в районі Великої Ялти налічується понад 1000 природних, архітектурних і культурно-історичних пам'яток, з яких в екскурсійних цілях використовується не більше 70, у тому числі всього 30 – регулярно.


У 2008 р. в Україні нараховувалося 1131 стадіонів (зменшення за рік на 36 од.), 105 лижних баз (збільшення на 2 од.), 6376 стрілецьких тирів (зменшення на 162 од.), 436 критих плавальних басейнів (без змін), 20 лижних трамплінів (зменшення на 2 од.), 37 кінноспортивних баз (збільшення на 5 од.), 4 велотреки.

Україна відстає від провідних країн світу та країн-сусідів за показниками розвитку розважальної інфраструктури (за виключенням закладів грального бізнесу). Не вистачає аквапарків, розважальних центрів, гірськолижних комплексів та ін.



следующая страница >>